головна сторінка
мапа сайту
Контакти
  Про УГТ              Рада УГТ              Члени УГТ              Публікації              Лінки              Форум              Про сайт
 
Розділи
  ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

  ТЕРИТОРІАЛЬНІ СИМВОЛИ

  МУНІЦИПАЛЬНІ СИМВОЛИ

  • Виникнення та розвиток української міської геральдики В ХІV-ХVІІІ ст

  • Методичні рекомендації

  • Новий закон і старі проблеми

  • АР Крим

  • Вінницька область

  • Волинська область

  • Дніпропетровська область

  • Донецька область

  • Житомирська область

  • Закарпатська область

  • Запорізька область

  • Івано-Франківська область

  • Київська область

  • Кіровоградська область

  • Луганська область

  • Львівська область

  • Миколаївська область

  • Одеська область

  • Полтавська область

  • Рівненська область

  • Сумська область

  • Тернопільська область

  • Харківська область

  • Херсонська область

  • Хмельницька область

  • Черкаська область

  • Чернівецька область

  • Чернігівська область

  • Київ

  • Севастополь

  ВІЙСЬКОВА СИМВОЛІКА

  РЕЄСТР ОСОБОВИХ СИМВОЛІВ

  КОРПОРАТИВНИЙ ГЕРБІВНИК

  ОРГАНІЗАЦІЙНА СИМВОЛІКА

  ГЕРАЛЬДИКА

  ВЕКСИЛОЛОГІЯ

  ЕМБЛЕМАТИКА

  СФРАГІСТИКА

  ГЕНЕАЛОГІЯ

  КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

  НАШІ ПАРТНЕРИ




Сайт розроблено за
фінансової підтримки
Українського державного
центру радіочастот






Місцезнаходження відвідувачів цієї сторінки

 

СТЕПАНЬ

Селище міського типу.
Розташоване над річкою Горинь. Перші літописні згадки про Степань як центр удільного князівства Івана Глібовича відомі з кінця ХІІІ ст. У першій половині ХІV ст. Степань потрапляє в залежність від литовських князів. На прохання луцького старости князя Семена Юрієвича Гольшанського великий литовський князь Олександр надає 2 травня 1499 р. привілей на проведення в містечку щорічного ярмарку на святого Спаса. Сигізмунд 1510 р. підтверджує ще два ярмарки, а 1511 р. надає "замок Степань з містом" князеві Костянтину Івановичу Острозькому. У ХVІ ст. Степань розростається. 1572 р. поблизу вже існував Свято-Михайлівський монастир. Після 1620 р. місто переходить у власність князів Заславських. Пізніше ним володіли Сангушки, Любомирські, Потоцькі, Ворцелі. На міській печатці з документів ХVІІІ ст. зображена видозміна герба князів Острозьких, а україномовна колова легенда подає також і дату виготовлення толоки, правдоподібно - "1596" (друга цифра не зовсім виразна, але характер виконання печатки вказує на кінець ХVІ ст.). Після захоплення Волині Російською імперією Степань не отримав адміністративного статусу і не вживав більше свого герба.

Герб: у зеленому полі золота 6-променева зірка, обабіч неї дві золоті 6-променеві зірки меншого розміру, під ними срібний півмісяць ріжками вгору, над ними - золоте півкільце із загостреним виступом.

Прапор: квадратне полотнище, на зеленому тлі вертикально розташовані - жовта 6-променева зірка, обабіч неї дві жовті 6-променеві зірки меншого розміру, під ними білий півмісяць, над ними - жовта острога; від древка та з вільного краю прапор має жовті лиштви (шириною в 1/5 ширини прапора).

Герб реконструйовано за міським знаком ХVІ ст. У його основі - видозміна герба князів Острозьких.
Затверджені селищною радою 28 січня 1998 р.
Автори проектів – А. Гречило та Ю. Терлецький.

(Гречило А., Терлецький Ю. Герби та прапори міст і сіл Рівненської області. - Київ, Львів, Рівне, 2002. - С. 64-65)