головна сторінка
мапа сайту
Контакти
  Про УГТ              Рада УГТ              Члени УГТ              Публікації              Лінки              Форум              Про сайт
 
Розділи
  ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

  ТЕРИТОРІАЛЬНІ СИМВОЛИ

  МУНІЦИПАЛЬНІ СИМВОЛИ

  ВІЙСЬКОВА СИМВОЛІКА

  РЕЄСТР ОСОБОВИХ СИМВОЛІВ

  КОРПОРАТИВНИЙ ГЕРБІВНИК

  ОРГАНІЗАЦІЙНА СИМВОЛІКА

  ГЕРАЛЬДИКА

  ВЕКСИЛОЛОГІЯ

  ЕМБЛЕМАТИКА

  СФРАГІСТИКА

  ГЕНЕАЛОГІЯ

  КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

  НАШІ ПАРТНЕРИ




Сайт розроблено за
фінансової підтримки
Українського державного
центру радіочастот






Місцезнаходження відвідувачів цієї сторінки

 

Генеалогія


Підфорум Архіви та джерела
Підфорум Антропоніміка
Підфорум Некрополістика
Підфорум Родоводи
Підфорум ДНК-генеалогія
Підфорум Запити / Queries
Метричні книги реєстрації хрещених, вінчаних і померлих у православних і греко-католицьких парафіях Галичини XVII-XVIII cтоліть (зведений каталог опрацьованих книг зі збірок НМ у Львові, ЛННБ ім. Стефаника та ін.)

Баб’янка (Babianka), с. Станіславівський округ → записи хрещених, вінчаних, померлих 1765-1786 рр.
Балинці (Balince), с. Городенківський р-н, ц-ва Різдво Христове → записи хрещених, вінчаних, померлих 1739-1766 рр.



Метричні книги єврейських громад Галичини як джерело до генеалогії

Початок єврейської наукової генеалогії в Галичині припадає на другу половину ХІХ століття. Одним із перших дослідників генеалогії євреїв Галичини був Хаїм Натан Дембітцер, який під впливом сучасних йому єврейських істориків Г. Ґретца й Д. Кауфмана зайнявся дослідженням історії львівського рабинату . У 1888 році Дембітцер опублікував гебрайською мовою працю під назвою “Клілат Йоффі” (Досконала краса), перший том якої був опублікований у 1888 році, другий – у 1898 р. Вона містить 21 біографію рабинів та інших визначних діячів єврейської громади Львова. Дуже цінною працею, яка не втратила своєї актуальності і сьогодні, є праця Саломона Бубера “Аншей Шем” (Визначні люди), яка була опублікована у 1895 році в Кракові. Праця містить 564 біографічних нарисів рабинів Львова й охоплює період з 1550 по 1890 рік. Чимало біографічних нарисів містять сімейні генеалогії. У 1900 році С. Бубер опублікував подібну працю стосовно рабинів м. Жовкви під назвою “Кіріа нісгава” (Піднесене місто) . У додатку до цих праць Бубер помістив оригінальні тексти з пінкасів Львова і Жовкви, що ще більше підвищує їхню джерелознавчу та історичну цінність (пінкас львівської громади загинув ще в період першої світової війни).



Вірменські метричні книги в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст.

До метричних книг як до важливого історичного і не лише історичного джерела в українській науці почали придивлятися уважніше ще на початку ХХ ст. , але до охоплення проблематики в цілому навіть сьогодні ще далеко, хоча важливість студій над метриками вже для нікого з серйозних дослідників не є секретом. Протягом останнього десятиріччя вивчення цього напряму активізувалося. Є добрі результати в різних наукових ділянках (правда, вони часто ще мають вузько-споживацький характер), але багатство позаукраїнської літератури про метрики, так чи інакше, позитивно відбивається (чи повинно відбиватися) також на методиці українських досліджень. Відчувається відгомін дискусій (зокрема, генеалогічного, історико-демографічного характеру), що ведуться в закордонній науці. Можливо, що вони стануть поштовхом для подібних дискусій в Україні.