головна сторінка
мапа сайту
Контакти
  Про УГТ              Рада УГТ              Члени УГТ              Публікації              Лінки              Форум              Про сайт
 
Розділи
  ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

  ТЕРИТОРІАЛЬНІ СИМВОЛИ

  МУНІЦИПАЛЬНІ СИМВОЛИ

  • Виникнення та розвиток української міської геральдики В ХІV-ХVІІІ ст

  • Методичні рекомендації

  • Новий закон і старі проблеми

  • АР Крим

  • Вінницька область

  • Волинська область

  • Дніпропетровська область

  • Донецька область

  • Житомирська область

  • Закарпатська область

  • Запорізька область

  • Івано-Франківська область

  • Київська область

  • Кіровоградська область

  • Луганська область

  • Львівська область

  • Миколаївська область

  • Одеська область

  • Полтавська область

  • Рівненська область

  • Сумська область

  • Тернопільська область

  • Харківська область

  • Херсонська область

  • Хмельницька область

  • Черкаська область

  • Чернівецька область

  • Чернігівська область

  • Київ

  • Севастополь

  ВІЙСЬКОВА СИМВОЛІКА

  РЕЄСТР ОСОБОВИХ СИМВОЛІВ

  КОРПОРАТИВНИЙ ГЕРБІВНИК

  ОРГАНІЗАЦІЙНА СИМВОЛІКА

  ГЕРАЛЬДИКА

  ВЕКСИЛОЛОГІЯ

  ЕМБЛЕМАТИКА

  СФРАГІСТИКА

  ГЕНЕАЛОГІЯ

  КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

  НАШІ ПАРТНЕРИ




Сайт розроблено за
фінансової підтримки
Українського державного
центру радіочастот






Місцезнаходження відвідувачів цієї сторінки

 

РАДИВИЛІВ

Місто, районний центр.
Вперше в джерелах згадується 1564 р. як містечко, яке належить князям Радивилам. Назву поселення отримало від прізвища власників, а з пізнішим його польськомовним трансформуванням також видозмінилося на Радзівілів. Містечко зазнавало частих руйнувань під час воєнних дій та ворожих нападів. У другій половині ХVІІІ ст. ним володіють Мальчевські, а в 80-і рр. новий власник Каєтан Мйончинський отримує кілька королівських привілеїв на проведення щорічних ярмарків. У 1939 р. Радзівілів перейменовано на Червоноармійськ, а з 1940 р. він став центром району. Після відновлення незалежності України місту повернуто давню назву в її первісному звучанні.
Давнього герба міста виявити не вдалося. Князі Радивили від початку ХVІ ст. використовували як родовий герб знак, наданий імператором Священної Римської імперії Максиміліаном: у золотому полі чорний одноголовий орел, на грудях якого синій щиток з трьома чорно-золотими мисливськими ріжками. За практикою герботворення ХV-ХVІІІ ст. у гербах приватновласницьких містечок фігурували символи їхніх власників. Оскільки у володінні Радивилів перебувало багато міст та містечок, то для них вживали певні модифікації, відмінні від родового знаку, іноді з доповненням додатковими елементами, наприклад: один мисливський ріжок (Копиль), ріжок і княжа корона (Клецьк), половина чорного орла (Несвіж), два мисливські ріжки (Олика) і т. п. Вельми імовірно, що якусь видозміну родового герба використовувало й місто Радивилів. Зрештою, подібна практика застосування модифікацій шляхетського герба відома й для багатьох містечок, зокрема тих, що перебували у володінні князів Острозьких. Виходячи з цієї засади, для сучасного герба міста Радивилова й було використано кольори (золотий, чорний та синій) і елементи (мисливський ріжок) з родового герба, що мали вказувати на роль князів Радивилів в історії міста. Зображення літери "Р" вказує на назву поселення (традиція вживання сиґлів добре відома як на давніх гербах українських міст, так і в інших європейських країнах).

Герб: у золотому полі чорний мисливський ріжок із срібними перев'язками та чорним ремінцем, над ним синій сиґль "Р".

Прапор: квадратне полотнище, розділене на чотири рівні квадратні поля; на верхньому від древка жовтому полі синя літера "Р", на нижньому з вільного краю жовтому полі чорний мисливський ріжок з білими перев'язками та чорним ремінцем, два інші поля - сині.

Символи вказують на назву міста та історію його розвитку.
Затверджені міською радою 16 квітня 1999 р.
Автори проектів – А. Гречило та Ю. Терлецький.

(Гречило А., Терлецький Ю. Герби та прапори міст і сіл Рівненської області. - Київ, Львів, Рівне, 2002. - С. 54-55)