ДЯДЬКОВИЧІ

Село.
Поселення відоме з ХV ст. Луцький староста Петро Янович купив його у Ванька Станковича Дядьковича, а 1490 р. обміняв з ігуменом Пересопницького монастиря Іларіоном на село Чемерин. У ХІХ ст. іменувалося Великими Дядьковичами, на відміну від села Малих Дядьковичів, що біля Сатиєва.

Герб: у зеленому полі золотий вітряк на чорній основі.

Прапор: квадратне жовте полотнище, від древка до середини вільного краю відходить зелений клин, на якому жовті крила вітряка (розмах крил становить 1/2 ширини прапора).

Елементи та кольори символів вказують на сільське господарство як основний вид заняття місцевих мешканців. Одна з ділянок орних ґрунтів ще й досі називається “Коло вітряка” – висота біля піщаного кар’єру, де в минулому стояв вітряк.
Символи затверджені сільською радою 18 травня 2001 р.
Автори проектів – Ю. Терлецький і В. Власюк.

(Гречило А., Терлецький Ю. Герби та прапори міст і сіл Рівненської області. - Київ, Львів, Рівне, 2002. - С. 33)