Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. – Біла Церква, 2001. – Вип. II. – 310 с. (ISBN 966-7860-01-9)

I. Студії:
Бармак М.: Митрополит, Патріарх і Кардинал Йосиф Сліпий. – C. 9–26.
Величко О.: Козацькі родоводи (Паволоцькі, Богдановські, Онопрієнки–Богдановичі). – C. 27–31.
Вихованець Т.: Остання чоловіча ґенерація Острозьких – князі Олександровичі. – C. 33–48.
Корнієнко М.: Старшина Уманського козацького полку. – C. 49–52.
Кривошея В.: Абетковий перелік козацьких старшинських родин (на прикладі Смілянської сотні Лубенського полку). – С. 53–62.
Кривошея Ір.: Чотири козацько–старшинські родоводи (XVII–XVIII ст.). – С. 63–68.
Ластовський В.: Генеалогія українського духовенства. – С. 68(1)–68(2).
Маслійчук В. Матеріали до словника "Козацька старшина Харківського слобідського полку" (Полковники 1706–1713 pp. Шидловські, П. Куликовський). – С. 69–75.
Скочиляс Іг.: Запровадження метричних книг у Київській православній митрополії в другій половині XVII століття. – С. 77–87.
Тимошенко Л.: Осецька шляхта: причинки доісторії давнього поліського роду. – С. 89–98.

II. Родоводи:
Вирський Д.: Рід Станіслава Оріховського–Роксолана. – С. 101–104.
Герасименко В.: Нарис з історії роду Нецевичів. – С. 105–121.
Дзюбан Р.: Рід Степана Бандери. – С. 123–129.
Епштейн Т.: Історія трьох родин Дунін–Борковських з України. – С. 131–136.
Ковалинський В.: Рід Ханенків. – С. 137–141.
Козлов О.: Родовід Антоновичів. – С. 143–146.
Лисенко С.: "Острозька" лінія роду Незабитовських (першої пол. XVIII – XX ст.). – С. 147–154.
Ленчевський Т.: Жевуські (старша лінія). – С. 155–159.
Любич–Орловський К.–Б.: Родина Шепельських г. Слєповрон з Волині і Поділля від XVІІI – до кінця XX ст. Спроба реконструкції генеалогічного дерева. – С. 161–170.
Смольський І.: Рід Боїмів у XVI–XVІІ ст.: визначні представники львівського патриціату. – С. 171–179.
Служинська З, Чернецький Є.: Князі і шляхта Велички (Вєличковські). – С. 181–189.
Чернецький Є.: Винарські герба Тромби на Південній Київщині. – С. 191–202.

ІІІ. Джерела:
Кривошея Іг.: Шляхетські роди Уманського повіту Київської губернії записані й однодвірці. – С. 205–212.
Лисенко С.: Список шляхти Кам'янецького повіту визнаної о правах російського дворянства у 1802 році. – С. 213–224.
Корчак–Лещинський М.: Список родів герба Любич. – С. 225–237.
Яніна–Пшонковський О.: Шляхта Фастівського ключа (володіння Київського римо–католицького біскупа). – С. 239–240(2).
Тесленко І.: Пом'янник Любарського монастиря. – С. 241–260.
Чернецький Є.: Інкорпорація шляхти Правобережної України до російського дворянства поч XIX ст.: типологія доказів (на прикладі документів Сумояських (Шумовських) герба Ястжембець). – С. 261–266.

IV. Повідомлення:
Білинський К., Служинська З.: Іван Волинський – співавтор збірника "Пісні українського народу в Галичині". – С. 267–268.
Гавриленко А.: Забута слава козацького роду Засядьків засяяла на зворотньому боці Місяця. – С. 269–272.
Герасименко В.: Доповнення до родоводу князів Курцевичів. – С. 273–274.
Кушнір М., Служинська З.: Йосипа Вітошинського викреслили з історії. – С. 275–276.
Лимич А.: Родинний благовіст. – С. 277.
Салагуб Л., Лозинська–Салагуб Д.: Родовід Салагубів. – С. 279(1)–279(6).
Саляк Н.: Про що нам каже родовід? – С. 279–281.
Щипанська Р.: До родоводу та біографії поета Ігоря Квітченка. – С. 283–284.

V. Методологія, критика, бібліографія:
Лисенко С.: Україніка в "Genealogia. Studia i materialу historyczne" Марека Гурного (1–8 томи). – С. 289–291.
Мельник А.: Чернігівщина козацька (до новітньої історіографії). – С. 293–297.
Надрага Б.: Плюси та мінуси "Генеалогії" Зиновії Служинської та Миколи Шамека. – С. 299–300.
Стародуб О.: Нове в українській генеалогії. – С. 301–305.
Шишміш М.: Словацькі генеалогічні дослідження. – С. 307–310.