м. Кропивницький
Додано: 15 червня 2015, 00:41
Як змінювався герб Кіровограда поки не став містичним
До речі, можна було щось вигадати на основі радянської емблеми, де гармата у зеленому полі.
Конкурс на новий герб Кіровограда започаткувався рішенням міськвиконкому від 13 лютого 1992 року. Суттєвою проблемою стала обмаль знань з різних етапів історії міста, які переважно обмежувалися радянською історіографією та, інколи, нарисом О. Пашутіна. У ті часи робилися спроби ідеалізувати добу Романових на берегах Інгулу на противагу комуністичним десятиріччям, обходячи факти загарбання запорізьких земель під фортецю св. Єлисавети, депортації місцевого населення імператрицею Єлисаветою, ліквідації Січі тощо. Це привело фактично до припинення ефективного герботворчого процесу. Лише 1 червня наступного року міськвиконком відновлює роботу комісії-журі конкурсу. Через десять днів вона сформулювала вісім умов, зокрема, заборону (!) використання Малого герба України та герба Війська Запорізького в гербі Кіровограда, заснованому на запорізьких землях, обласному центрі незалежної України. Не можна було також використовувати більше однієї фігури. “Отже, двоголовий імперський орел чи молот із зіркою там… можуть бути. Лякають членів комісії лише українські символи… На практиці це фактично означає, що прийнято буде зображення фортеці чи гармати”, – писав автор цієї статті тоді в пресі. Стурбованість громадськості не дала можливості завершити конкурс до встановленого терміну – 25 липня.
28 лютого 1996 року все ж міськрада 13 питанням затвердила герб Кіровограда з отією самою однією фігурою, якою і стало схематичне зображення плану імперської фортеці св. Єлисавети. В описі сказано, що її, як і кольори, перенесено з герба 1845 року, збережено принципи спадковості символіки. Але в середині укріплення той принцип мовчки, без пояснень порушили: було замінено порівняно з 1845 роком реально існуючий у ХVІІІ – на початку ХХ століть вензель “ЕП” (Елисавета Петровна) на не вживаний раніше ніде в гербах, печатках і діловодстві вензель “СвЄ” (Свята Єлисавета).
До речі, можна було щось вигадати на основі радянської емблеми, де гармата у зеленому полі.
Минуло понад сторіччя. 4 січня 1969 року, субота. Кіровоградська міська Рада депутатів трудящих присвоює звання Почесних громадян Кіровограда маршалу Радянського Союзу І. Конєву і генералу армії О. Жадову, визволителям обласного центру від німецько-фашистських загарбників. По другому і останньому питанню порядку денного голова міськвиконкому Б. Катеринчук зачитує опис проекту герба міста, розробленого архітектором Л. Растригіним. Історичним символом мала стати гармата з кількома ядрами, а символом часу розробки герба – шестерня (уособлення ваги сектору машинобудівної промисловості) і золотий колос (напрям машинобудування та промисловості з переробки сільгоспсировини). Порівняно з дорадянським гербом, тут не було імперських символів – герба Росії, обрисів фортеці і вензеля доньки Петра І. Сесія одноголосно затвердила єдиний, на той час, варіант.