Форум Українського геральдичного товариства

mazeppa написав:Як повідомляється в статті, цей герб є "сучасною реконструкцією". Чи це насправді його герб?

1201 року Роман Мстиславич розпочав боротьбу за Київ, а 1204-го встановив цілковитий контроль над столицею. Водночас він вжив цілу низку заходів, що мали легітимізувати його становище як «цезаря на Руській землі». Зокрема, одружився з візантійською принцесою Анною, швидше за все, донькою імператора Ісаака ІІ Ангела, а також, цілком імовірно, взяв за герб візантійський імператорський символ – двоголового орла (на що вказують і літописна згадка щодо використання цього символу його сином Данилом, і пізніші геральдичні джерела).

Це - символи з “Книги знань” (El libro del conoscimiento) анонімного автора з Кастилії, якого довший час вважали монахом-францисканцем, де описуються його подорожі, а також вміщені кольорові малюнки гербів і прапорів відвіданих країн. Вважається, що ця праця була написана десь в останній чверті XІV ст., хоча окремі описувані подорожі та символи можна датувати 1350 р. чи й ранішим періодом. Джерело тепер відоме за чотирма манускриптами, які дещо різняться кількістю поданих малюнків прапорів і гербів – від 98 до 110, а також окремі символи мають відмінні зображення в різних списках. Ускладнює роботу з рукописом те, що чим далі від іспанських земель, тим складніше ідентифікувати перекручені назви країн і міст та знайти підтвердження їхніх символів у пізніших матеріалах. Хоча всі дослідники досить легко визначають відвідане автором після Польщі “королівство Леон (rreyno de Leon), яке німці називають Лемберг (різночитання – Lumbret, Lunbret, Lunbrec)” як Руське королівство. Але не такою простою виглядає справа зі символом – як королівський прапор вказано зелене полотнище з червоним рівним хрестом. Хоча такий прапорець є лише в одному рукописі, в іншому він поданий як лапчастий хрест у щиті, а ще в двох – як хрест, що виростає з повернутого ріжками вгору півмісяця, також у щиті. На що особливо слід звернути увагу – у трьох останніх копіях аналогічні символи подані й для сусідньої Польщі. Крім того, поруч із менш-більш достовірними знаками Чехії, Німеччини, Угорщини у книзі бачимо не зовсім звичні прапори Польщі, Лівонії та інших земель.
Повідомлення “Книги знань” звично порівнюють з тогочасними портоланами – морськими компасними картами, багато з яких виготовлялися в Каталонії чи на Мальорці і мали зображення різних гербів та прапорів. Очевидно, що ці джерела взаємопов’язані між собою й мабуть доповнювали одне одного. Так, на портолані 1339 р. Анджеліно Дульсерта біля зображення Львова (Civita de Leo) подано зелений прапор з червоним хрестом та півмісяцем, у той час, як біля польських міст прапори відсутні взагалі.
...
Маємо всі підстави вважати, що подані в “Книзі знань” символи “королівства Леон” коли й не є вигаданими, то все ж випадковими знаками, які ніколи не відігравали ролі територіальних.

ABG написав:У Руському королівстві функціонували два варіанти герба: і золотий лев у синьому полі, і золотий лев спинається на скелю у синьому полі. Наприклад, обидва варіанти фіксуються у фламандському гербовнику, відомому тепер як “Кодекс Берґсгаммар”. Мабуть у галицько-волинському варіанті лев отримав цілком самостійне оформлення зі скелю, що, ймовірно, повинно було відображати географічні особливості держави, розташованої біля Карпатських гір. Можна припустити, що сам лев спершу вживався як символ всього Руського королівства, а лев на скелі - як герб Львівської землі, яка входила до його складу.

ABG написав:Стаття:
Гречило А. Територіальні символи Галицько-Волинської держави другої половини XIII – початку XIV століть // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том ССХL. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — Львів, 2000. — С. 255-263.