Гуцульські символи
3.11.2017
Гуцульщина – особливий етнічний регіон України, один з найбагатших у сферах духовної та матеріальної культур. В житті гуцулів побут тісно переплетений з мистецтвом, віра та вірування – звичаями та традиціями.
Обіймає Гуцульщина Верховинський, Косівський райони, населені пункти міста обласного підпорядкування Яремче, частину Надвірнянського і Коломийського районів Івано-Франківської області, Вижницький і Путильський райони Чернівецької області, Рахівський район Закарпатської області та ще 30 населених пунктів, які знаходяться в Румунії. Поділяється на три географічно-адміністративні землі: Галицьку, Буковинську й Закарпатську Гуцульщину.
Як зазначав академік Іван Крип’якевич у своїй праці «З історії Гуцульщини», по занепаді Галицької держави (1340 р.) Гуцульщина разом з іншими сусідніми українськими землями перейшла до молдавського воєводства, а під польську владу – в 1395 році. Наприкінці XIV століття гуцульський край між собою поділили поляки, румуни і угорці, які у свою чергу були завойовані у XVIII столітті Австро-Угорщиною. Після багатьох катаклізмів Галичина у 1939 році відходить до Радянського Союзу, до якого у 1940 році була приєднана Буковина, а в 1945 – і Закарпаття. У 1991 році Гуцульщина разом зі всією Україною виборола свою незалежність.
Перші гуцульські товариства зав’язались за кордоном – в США і Канаді. Вони провели в 1966 році перший з’їзд гуцулів (Боффало, США). А 15 квітня 1972 року в м. Клівленді на засіданні Конференції Гуцульських товариств Америки і Канади був затверджений герб і прапор Гуцульщини.
В сучасній Україні товариство «Гуцульщина» зорганізувалось у 1990 році задля відродження, примноження матеріальної і духовної гуцульської культури, місцевих традицій і обрядів. Нині Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» має свій прапор, ескіз якого запропонований в 1993 році доцентом кафедри декоративно-прикладного мистецтва, етнодизайну Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника., Головою обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Заслуженим художником України Василем Корпанюком до проведення Першого конгресу гуцулів. Він є також автором емблеми товариства «Гуцульщина» та його нагород.
- прапор.jpg (9.89 Кб) Переглянуто 3550 разів
Прапор Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» має оригінальне не повздовжнє чи поперечне розміщення кольорових смуг, а трикутне. Зліва – прямокутний трикутник червоної барви, що символізує Галицьку Гуцульщину (Червону Русь-Україну), справа – прямокутний трикутник зеленої барви, що символізує Буковинську Гуцульщину, а посередині – трикутник срібної барви, що символізує Срібну чи Среберну Землю (Закарпатську Гуцульщину). За законами геральдики срібну барву може заступати біла. В верхньому полі посередині на срібному фоні зображений гуцульський свічник – трійця. Він символізує триєдність Господню і триєдність земель Гуцульщини. Сполучення цих трьох барв на одному прапорі влучно представляє гуцульські землі і спільність гуцульського етносу.
В іншій інтерпретації на прапорі відтворено символіку зелених верховин Гуцульщини, сріблястих гуцульських гір з водоспадами та пролиту кров за свободу рідної землі. А ще зелений колір символізує відродження життя і волю, білий – чистоту помислів, червоний – життєдайність Божественної енергії.
- емблема.jpg (13.45 Кб) Переглянуто 3550 разів
Емблемою Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» є коло з вписаним в нього орнаментованими гуцульським свічником-трійцею та топірцем, який виступає за окреслені межі в верхній та нижній центральній частині. Свічник розділяє поле на дві частини – синього і жовтого кольору, які символізують український прапор. По зовнішніх берегах кола на зеленому тлі вміщено напис: «Всеукраїнське Об’єднане Товариство «Гуцульщина».
Зображений на емблемі свічник-трійця має не тільки ритуальне значення – він є глибоким духовним символом, наділеним благодатною силою Божого заступництва. Гуцульський топірець (бартка) виступає символом патріотизму, мужності, відданості своєму народу і готовності до самопожертви в ім’я його свободи.
Гуцульщина буде існувати допоки є глибока віра в Пресвяту Трійцю і мужність жертовно захищати свою землю – незалежну Україну.
- медаль.jpg (28.59 Кб) Переглянуто 3550 разів
Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» також має нагороду – медаль «За заслуги перед Гуцульщиною». Нею нагороджують осіб, які своєю виробничою, творчою та громадською діяльністю внесли вагомий внесок по збереженню та примноженню автентичної гуцульської культури, побуту і традицій.
На стрічці медалі горизонтально розміщені прямокутники синього і жовтого кольорів, що символізують український прапор, а по центру – державний герб України тризуб жовтого кольору.
Центральну частину медалі займає рельєфне зображення гуцула й гуцулки в традиційному народному одязі. По краю медалі на зеленому тлі є напис «За заслуги перед Гуцульщиною», розділений зліва і справа трьома хрестиками-оберегами. Медаль по краях обведена червоним зубчатим орнаментом з стилізованим червоним мереживом. На звороті – емблема Гуцульщини діаметром 35 міліметрів.
Потрібно пишатись нащадками опришків, поважними гуцулами і гуцулками, які творять історію товариства «Гуцульщина», несуть щиру енергетику добра, невтомно працюють для прослави рідного краю.
Світлана Флис, ст. науковий співробітник музею етнографії та екології Карпатського Краю м. Яремче
http://gucul.at.ua/news/guculski_simvoli/2017-11-03-213
