ПРОГРАМА ДРУГИХ УКРАЇНСЬКИХ ГЕНЕАЛОГІЧНИХ ЧИТАНЬ
24–26 ТРАВНЯ 2013 р.
«Генеалогія соціальних, локальних та етнічних груп України: джерела, методи дослідження, зв'язок з соціальною історією»
ПОРЯДОК РОБОТИ
24 травня
10.00-11.00 – сніданок
12.00-13.00 – відкриття конференції та сфрагістичної виставки
(Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2)
Вітальні слова від Оргкомітету конференції:
- директор Інституту історії України НАН України, академік НАН України Валерій Смолій
- директор Музею Шереметьєвих Олексій Шереметьєв
13.00-13.30 – перерва на каву
14.00-14.30 – реєстрація учасників конференції
Місце проведення конференції:
Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, м. Київ, вул. Паньківська, 9, конференц-зал.
14.30-16.00 – пленарне засідання:
Пленарні доповіді:
- Леонтій Войтович (Львів, Україна, доктор історичних наук, професор, старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України, зав. кафедри історії середніх віків і візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка)
Невикористані інформаційні можливості писемних джерел для дослідження генеалогії Рюриковичів (на прикладі біографії князя Лева Даниловича)
- Лідія Корчак (Краків, Польща, доктор, професор Інституту історії Ягеллонського університету)
Princes of Holszany in Kiev. Who was Michael, the governor of Kiev in the first half of the fifteenth century?
- Йонас Друнгілас (Вільнюс, Литва, магістр, старший археограф Інституту історії Литви)
Брачная стратегия шляхетских родов польского происхождения в Жмудском княжестве (вторая половина XVI–XVII вв.)
- Сергій Білокінь (Київ, Україна, доктор історичних наук, керівник центру культурних студій та головний науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України)
Листи Юрія / Георгія Нарбута до Вадима Модзалевського, 1912–1918: тексти та їхня історія
16.00-16.30 – перерва на каву
16.30-19.00 – доповіді за темою: Джерелознавство та методологія генеалогічних досліджень
- Андрій Гречило (Львів, Україна, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, член Міжнародної академії геральдики, голова Українського геральдичного товариства)
Облікові картки військовиків австро-угорської армії як генеалогічне джерело (за матеріалами Центрального державного історичного архіву України у Львові)
- Сергій Рибчонак (Мінськ, Білорусь, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу спеціальних історичних наук та інформаційної аналітичної роботи Інституту історії НАН Білорусі)
Да праблемы класіфікацыі крыніц па генеалогіі шляхты ВКЛ і Рэчы Паспалітай
- Михайло Катін-Ярцев (Москва, Росія, кандидат історичних наук, голова генеалогічної асоціації Центральної ради Російського товариства істориків-архівістів, старший історик-архівіст ООО «Реставратор–М»)
Документы офицерского лагеря в Гельмштедте (Германия) как источник для реконструкции биографий жителей Украины в 1919–1920 гг.
- Юрій Диба (Львів, Україна, кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка»)
Історично-урбаністичні методи як інструмент до локалізації місця народження св. Володимира: родовід Малковичів
- Ірина Ворончук (Київ, Україна, кандидат історичних наук, доцент, зав. відділу історичних пам’яток Національного науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України)
Актова документація судово-адміністративних установ як джерело генеалогічних досліджень (на матеріалах ранньомодерної Волині)
- Микола Михайліченко (Суми, Україна, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри державно-правових дисциплін та українознавства Сумського національного аграрного університету)
Абеткові списки дворян Харківського намісництва як джерело для генеалогічних досліджень
- Олег Однороженко (Харків, Україна, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, науковий співробітник Інституту спеціальних історичних дисциплін Музей Шереметьєвих)
Бризури у західноєвропейській та руській середньовічній геральдиці та їх значення для генеалогічних студій
- Олексій Шаланда (Мінськ, Білорусь, кандидат істаричних наук, зав. відділу спеціальних історичних наук та інформаційної аналітичної роботи Інституту історії НАН Білорусі)
Складаныя гербы шляхты ВКЛ XVI–XVII ст. як крыніцы па генеалогіі
19.30-21.00 – вечеря
25 травня
8.00-9.00 – сніданок
9.00-12.00 – екскурсія до Києво-Печерської Лаври
12.00-12.30 – перерва на каву
12.30-15.00 – доповіді за темою: Генеалогія соціальних та локальних груп
- Ігор Мицько (Львів, Україна, кандидат історичних наук)
Нове про родинні зв’язки княгині Ольги
- Олександр Алфьоров (Київ, Україна, науковий співробітник сектору генеалогічних і геральдичних досліджень Інституту історії України НАН України, науковий співробітник Інституту спеціальних історичних дисциплін Музей Шереметьєвих)
Династичні імена Рюриковичів у світлі сфрагістики (за матеріалами колекції О. Шереметьєва)
- Володимир Собчук (Кременець, Тернопільська обл., кандидат історичних наук, доцент Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка)
Любарт і Любартовичі в інтерпретації Юзефа Пузини
- Олександр Целуйко (Львів, Україна, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії та архівознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка)
Д. Зубрицький і початки вивчення генеалогії князівських родів в Галичині
- Андрій Янушкевіч (Мінськ, Білорусь, кандидат істаричних наук, заст. директора з наукової роботи Музею «Замковий комплекс Мір», координатор ініціативи «Центр генеалагічных дослідження білоруської шляхти»)
Попісы войска ВКЛ 1565 і 1567 гг. як крыніцы па генеалогіі шляхты
- Олексій Вінниченко (Львів, Україна, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка)
Доведення шляхетства на сеймиках руського воєводства в XVII ст.: генеалогічні аспекти
- Зміцер Яцкевіч (Мінськ, Білорусь, зав. відділу публікації документів Національного державного архіву Білорусі у Мінську)
З мяшчанаў у шляхту: магілёўскі род Пара-Левановічаў
- Ігор Смуток (Дрогобич, Україна, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка)
Походження та родинне коло перемишльського владики Михайла і архімандрита Києво-Печерської Лаври Захарії Копистинських
- Ярослав Лисейко (Львів, Україна, кандидат історичних наук, асистент кафедри історії України та етнокомунікації Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська Політехніка»)
Рід Семушовських гербу Старий кінь у Сяноцькій землі в XV–XVI ст.
- Сергій Носачов (Київ, Україна, аспірант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України)
Походження та життєпис гетьмана Яна Амора Тарновського у творах Станіслава Оріховського
15.00-15.30 – перерва на каву
15.30-19.00 – доповіді за темою: Генеалогія соціальних та локальних груп
- Оксана Вінниченко (Львів, Україна, кандидат історичних наук, заст. декана з навчально-методичної роботи гуманітарного факультету Українського католицького університету)
Тестаменти як джерело до генеалогії шляхетських родів Руського воєводства першої половини XVIII ст.
- Герман Брегер (Мінськ, Білорусь, старший архівіст Національного історичного архіву Білорусі у Мінську)
Невядомы дакумент па радаводу пісьменніка і паэта ВКЛ першай паловы XVII ст. Самуэля Доўгірда з Пагоўя.
- Андрій Радаман (Мінськ, Білорусь, старший викладач кафедри теорії та історії права Академії МВС Республіки Білорусь)
Шлях у сенат Рэчы Паспалітай: род Уніхоўскіх з Наваградскага павета ВКЛ у XVI–XVII ст.
- Петро Кулаковський (Острог, Рівненська обл., Україна, доктор історичних наук, доцент, зав. кафедри країнознавства Національного університету «Острозька академія»)
Урядники у київських і брацлавських володіннях князя Януша Острозького: походження, служба князю, подальша кар’єра
- Лідія Корчак (Краків, Польща, доктор, професор Інституту історії Ягеллонського університету)
Princes of Holszany in Kiev. Who was Michael, the governor of Kiev in the first half of the fifteenth century?
- Владислав Яценко (Харків,Україна, кандидат історичних наук, докторант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України)
Питання про походження гетьмана Івана Мазепи в історіографії
- Аліна Чорна (Чернівці, Україна, аспірантка Інституту історії України НАН України)
Колекція О.М. Лазаревського як джерело до генеалогії козацької старшини
- Тетяна Клименко (Черкаси, Україна, кандидат історичних наук, директор Державного архіву Черкаської області)
Сімейні та архівні документи як джерельна база генеалогічного дослідження козацького роду Вакків
- Володимир Кривошея (Київ, Україна, доктор історичних наук, перший заст. директора Українського інституту національної пам’яті)
Поминання козацько-старшинських родин у синодиках київських монастирів
- Тетяна Люта (Київ, Україна, кандидат історичних наук, доцент, зав. Навчальної лабораторії історичних студій НаУКМА та зав. відділу історичних досліджень Національного заповідника «Софія Київська»)
Генеалогія Полуботків: традиція та нові дослідження
- Михаил Петриченко (Москва, Росія, член «Историко-родословного общества в Москве (ИРО)» та «Русского генеалогического общества» у Санкт-Петербурзі (РГО))
Практические рекомендации по составлению крестьянских родословных на примере рода Петриченко
19.30-21.00 – вечеря
26 травня
8.00-9.00 – сніданок
9.30-12.00 - доповіді за темою: Генеалогія соціальних та локальних груп
- Юрій Легун (Вінниця, Україна, доктор історичних наук, директор Державного архіву Вінницької області)
Судові документи кінця ХІХ – початку ХХ ст. як джерело для генеалогії селянства (на прикладі матеріалів Державного архіву Вінницької області)
- Андрій Шумков (Санкт-Петербург, Росія, головний редактор видавництва «Старая Басманная»)
«По барской воле» ‒ перевод крепостных крестьян из великорусских губерний в Новороссию и Таврию
- Світлана Нікуліна (Брянськ, Росія, старший науковий співробітник відділу історії Брянського державного краєзнавчого музею)
Родословная Шкробов из деревни Андреевка Суражского уезда Черниговской губернии (по материалам Государственного архива Брянской области)
- Сергій Лисенко (Боярка, Київська обл., Україна, заст. голови і член ради Українського геральдичного товариства)
Питання про походження прізвища Тараса Григоровича Шевченка
- Роман Захарченко (Київ, Україна, аспірант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України)
Генеалогія посполитих східної Брацлавщини середини XVIII ст. та деякі малоактуалізовані дослідницькі «опції»: декілька міркувань стосовно евристичного «інструментарію»
- Євген Чернецький (Біла Церква, Україна, кандидат історичних наук, зав. відділу інформаційно-краєзнавчої роботи Білоцерківської міської ЦБС, старший науковий співробітник Білоцерківського краєзнавчого музею)
Рід Тараса Шевченка на тлі громади с. Кирилівка (XVIII – початок ХІХ ст.)
12.00-12.30 – перерва на каву
12.30-15.00 – доповіді за темою: Генеалогія етнічних груп
- Роман Сапєлін (Обухів, Київська обл., Україна, керівник проекту «ДНК-Україна»)
Использование результатов тестов ДНК для определения времени и страны выхода предков
- Єжи Сперка (Катовіце, Польща, доктор, професор, віце-директор Інституту історії Шльонського університету)
Rycerstwo Śląskie na Rusi Czerwonej w końcu XIV i І połowie XV wieku (osadnictwo, genealogia, kariery)
- Станіслав Думін (Москва, Росія, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Державного історичного музею, голова Історико-родовідного товариства, президент Російської генеалогічної федерації, генеральний секретар Міжнародної генеалогічної академії)
Татарская околица Ювковцы на Волыни (XVII–XX вв.)
- Віталій Галубовіч (Гродно, Білорусь, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних наук УА «Гродненський державний аграрний університет», головний редактор часопису «Герольд Litherland»)
Польскі род Бажымоўскіх у ВКЛ у XVII–XVIII ст.: радавод і кар’еры
- Дмитро Шпиленко (Москва, Росія, член ради Російської генеалогічної федерації, керівник проектів видавництва «Старая Басманная»)
Брачные связи украинской казацкой старшины и смоленской шляхты в конце XVIII ‒ первой половине XIX века
- Олександр Тедєєв (Запоріжжя, Україна, директор Державного архіву Запорізької області)
Джерела з історії вивчення генеалогії національних меншин за документами Державного архіву Запорізької області
- Лілія Білоусова (Одеса, Україна, кандидат історичних наук, заст. директора Державного архіву Одеської області)
Метрические книги этнических групп в Государственном архиве Одесской области
15.00-15.30 – перерва на каву
15.30-19.00
- Андрій Шумков (Санкт-Петербург, Росія, головний редактор видавництва «Старая Басманная»)
О составе губернских корпораций российского потомственного дворянства. К выходу в свет переработанного издания «Списка дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии
- Олег Карамишев (Санкт-Петербург, Росія, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Санкт-Петербурзького державного університету, генеалог)
Предводители дворянства по назначению от Правительств в юго-западных губерниях Российской империи
- Лариса Левченко (Миколаїв, Україна, кандидат історичних наук, директор Державного архіву Миколаївської області)
США і Україна: співробітництво у галузі генеалогічних досліджень (на прикладі Товариства російських німців в Америці та Державного архіву Миколаївської області)
- Сергій Козлов (Київ, Україна, генеалог)
Генеалогия рода Мазараки (Мазаракий): социально-исторический портрет
- Ольга Кулаковська (Петрозаводськ, Росія, кандидат історичних наук, доцент Петрозаводского державного університету ім. О.В. Куусинена, президент Генеалогічного товариства Карелії)
Французы и их потомки в Украине. На примере рода Белен-де-Баллю (Харьков–Одесса)
- Ігор Сахаров (Санкт-Петербург, Росія, кандидат географічних наук, директор Інституту генеалогічних досліджень Російської національної бібліотеки, президент Російського генеалогічного товариства. віце-президент Міжнародної генеалогічної академії)
Выходцы из Фландрии и их потомки в составе украинского дворянства: Гейсманы (Гейсмансы, Гюйсмансы)
- Ірина Кузьміна (Київ, Україна, аспірантка Інституту історії України НАН України)
Штейнгелі: доля німецької родини на українських теренах
- Луціан-Валеріу Лефтер (Васлуй, Румунія, Ph.D. hist., дослідник Васлуйського повітового центру збереження та розвитку традиційної культури, член Національного комітету геральдики, генеалогії та сигілографії Румунської академії, член Наукової ради «Sever Zotta» Ясського Інституту генеалогії та геральдики)
Тудор-Раду Тірон (Клуж-Напока, Румунія, Ph.D. hist., дослідник департаменту юридичних наук та європейський досліджень «Sapientia University of Cluj-Napoca», член Національного комітету геральдики, генеалогії та сигілографії Румунської академії, член Наукової ради «Sever Zotta» Ясського Інституту генеалогії та геральдики)
Eastern Souvenirs of the Moldavian Aurochs. Genealogic and Heraldic Notes on the Families that Accompanied the Prince Demetrius Cantemir in his Exile of Kharkiv
- Олександр Богинський (Солнечногорськ, Росія, секретар Російської генеалогічної федерації)
Гейдеки: история немецкого рода на Украине
- Валерій Томазов (Київ, Україна, кандидат історичних наук, зав. сектору генеалогічних і геральдичних досліджень Інституту історії України НАН України, член-кореспондент Міжнародної академії генеалогії)
Грецькі купці Севастопуло в Російській імперії
- Анатолій Дзагалов (Київ, Україна, кандидат історичних наук, науковий співробітник сектору генеалогічних і геральдичних досліджень Інституту історії України НАН України)
Адыги в Киеве в начале ХХ столетия
19.30-21.00 – вечеря
Регламент доповідей та виступів:
- доповідь – 15 хвилин;
- обговорення – 5 хвилин;
Вимоги до текстів доповідей, які будуть включені до наукового збірника, підготовленого за матеріалами конференції:
- тексти доповідей необхідно подати до 15 листопада 2013 р.;
- обсяг тексту – до 40 тис. знаків;
- малюнки у форматі JPEG;
- посилання по сторінкові;
- анотації російською та англійською мовами, ключові слова