З проекту великого герба Однороженка.
Питання про наявність спільного для всієї Слобідської України земельного герба досі залишається нерозв’язаним. За козацьких часів дана територія не мала єдиної політичної влади. Разом з тим, Слобідські полки в уяві сучасників виразно сприймалися як певна єдність – територія на якій панівними були “черкаские обыкности” – система особливих прав та звичаїв руського козацького населення порубіжних з Диким Полем територій Московського царства. Дана обставина робить цілком ймовірним припущення про можливе існування єдиного для всієї Слобожанщини герба. Певний натяк на це знаходимо в “Мнѣнія профессора Бекенштейна о учиненіи новыхъ гербовъ, въ слобоцкіе полки по состоянію тамошнихъ мѣстъ, и присланныхъ знаменъ” від 1734 р.: “Мнѣ сказывали что тамошніе жители обыкновенно верхомъ сидящаго козака вмѣсто герба имѣли и что они тѣмъ были довольны”.1
Важко сказати щось певне про практику застосування даного герба (з огляду на незначну кількість тогочасних джерел) та його можливе походження. Втім, впадає у вічі та обставина, що зображення вершника (рицаря) має надзвичайно давню традицію геральдичної репрезентації руських державно-політичних утворень. В цьому переліку можна назвати державні герби Великого князівства Литовського і Руського та цілого ряду руських удільних князівств доби пізнього середньовіччя. Наявність подібного зображення також на одній з печаток Війська Запорозького (Княжества Малоросийскаго) часів гетьманування Юрія Хмельницького2 робить ці аналогії ще більш промовистими і дозволяє зробити цілком вірогідне припущення про існування, принаймні в першій третині XVIII ст., спільного для всієї Слобідської України геральдичного знаку – козака на коні.
Однороженко О.А. Козацька територіальна геральдика кінця XVI – XVIII ст.- Харків, 2009.- С. 117.
Через одиничну згадку, що на якихось знаменах був козак-вершник. При чому, схоже, мались на увазі сотенні значки, а не полкові корогви, бо опис полкових знамен маємо інакший. Ну, і кольори дібрані для цього символу ліниво: попри те, що в харківської Відірваної голови і у старобільського комоня колір чорний, на згаданому регіональному гербі кінь білий. Ну, і тло червоне. Погоня та й тільки.
Можлива генетична спорідненість із литовсько-руським гербом не має скасовувати еволюцію символу, котра надала йому самобутність. Як на мене, якщо брати коня за символ Слобожанщини, то без вершника і обов'язково чорного.