Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Зміст символів; теорія та практика; проблеми

Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Повідомлення ABG » 06 липня 2013, 14:15

У Латвії офіційно заборонили використовувати «серпи і молоти»
20.06.2013
Сейм Латвії прийняв закон про заборону радянської символіки. Серп і молот заборонили разом зі свастикою. Депутати сейму Латвії схвалили в третьому - остаточному - читанні поправки до законодавства, які забороняють, за деякими винятками, використовувати символіку СРСР, ЛРСР і нацистської Німеччини на публічних святкових, пам'ятних і розважальних заходах. Поправки до закону про безпеку публічних розважальних і святкових заходів накладають заборону на використання, зокрема в стилізованому вигляді, прапорів, гербів, гімнів і символіки колишніх СРСР, ЛРСР і нацистської Німеччини, уніформ, нацистської свастики, знаків SS, радянського серпа та молота й п'ятикутної зірки.
У законі передбачено винятки - коли мета використання цієї символіки не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів або виправданням їх злочинів, приміром, у кінематографі. Спочатку сейм планував прийняти поправки до закону в терміновому порядку, щоб вони набули чинності до 9 травня, але потім із законопроекту було знято статус терміновості. Пропоновані поправки набудуть сили закону, якщо їх підпише Президент Латвії.
(http://www.unian.ua/news/578897-u-latvi ... oloti.html)
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 12718
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Повідомлення Mykola Chmyr » 06 липня 2013, 14:52

Що й казати - молодці латиші!
Цікаво було б прочитати поправки до закону після набрання чинності.
Аватар користувача
Mykola Chmyr
Moderator
 
Повідомлення: 3952
З нами з: 19 грудня 2009, 18:12
Звідки: Київ

Re: Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Повідомлення ABG » 28 грудня 2013, 14:30

На ресурсі:
За комуністичну символіку у Грузії штрафуватимуть на 600 доларів
2013-11-29 Щоб ми так жили

Використання в громадських місцях фашистської та комуністичної символіки, а також установка або відмова від демонтажу пам'ятників, барельєфів або перейменування вулиць на честь лідерів цих ідеологій в Грузії буде каратися штрафом у розмірі 1 тисяча ларі (близько 600 доларів).

Відповідні поправки вносяться парламентом Грузії в "Хартію свободи" та Кодексу адміністративних правопорушень, повідомляють Новости-Грузия.

Ініціатори поправок запропонували пояснення поняття "символіка тоталітарного комунізму". Зокрема, це символіка, яка відображає "режим тоталітарного комунізму, який характеризується порушенням прав людини, різними формами масового фізичного терору, індивідуальними та масовими вбивствами і знищеннями, стратою в концентраційних таборах, голодом і депортацією, тортурами і рабською працею, переслідуванням на етнічному та релігійному ґрунті, обмеженням свободи совісті, думки й вираження й іншим".

Інформацію про наявність в Грузії комуністичної та фашистської символіки збиратиме спеціальна комісія. Вона буде спостерігати за тим , щоб даної символіки не було на "державній власності, власності органів адміністративного самоврядування, а також за тим щоб у Грузії не було культових будівель, пам'ятників, монументів, барельєфів, а також вулиць, площ, сіл і селищ з назвами, які містять елементи пропаганди комуністичної та фашистської ідеологій чи імена лідерів цих ідеологій".

У разі виявлення подібних фактів, спецкомісія звернеться до "уповноваженої особи ", з тим , щоб викорінити порушення закону. В іншому випадку "уповноважену особу" буде притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу .

"Хартія свободи" , яка зокрема вводить обмеження для колишніх співробітників спецслужб Радянського Союзу , колишніх вищих посадових осіб компартії та комсомолу, не допускає використання в громадських місцях фашистської та комуністичної символіки, і встановлює контроль за фінансовими потоками з-за кордону, була прийнята парламентом Грузії в кінці травня 2011 року після майже річного обговорення.
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 12718
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Повідомлення TheDarkMax2 » 26 вересня 2014, 11:05

А я проти заборони. По суті Серп і Молот це символи селянства та пролетаріату, а не більшовизму, сталінізму. Принаймні їх мали символізувати.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! ©

З моїх снів утичеш над ранок, терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні, фіалкові очі мокрі від сліз.
Аватар користувача
TheDarkMax2
 
Повідомлення: 1134
З нами з: 30 квітня 2014, 01:26
Звідки: Україна, Харків

Re: Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Повідомлення Ігор90 » 26 вересня 2014, 13:50

Цікаво, виходить в Грузії на сталінках вони збираються видовблювати зірки та серпи з молотами?...Між іншим, ця справа добра лише коли робиться планомірно, без фанатизму, і із здоровим глуздом. Вулиці мають позбутися лише назв та пам'ятників на честь деструктивних діячів.

У нас же такого ніколи не буде. У нас навпаки тенденція до збереження таких пам'ятників. І навіть відкривають нові (памятник Сталіну в Запоріжжі).

До речі, у нас на проспекті моторобудівників висить велетенська гірлянда з серпом з молотом. Вже років мабуть 30-40. Гірлянда аварійна. В одну місцеву газету я колись писав з цього приводу. Вони цього листа так і не опублікували:

Демонтувати радянську ілюмінацію.
Зміна політичних режимів, як правило, несе за собою також і зміну державної символіки. Закономірним фактом було те, що Україна, отримавши державну незалежність, повернула до життя свої історичні символи. Однак в архітектурі, деяких пам’ятниках та ін. об’єктах, ми ще досі часто зустрічаємо занедбані символи давно минулої епохи СРСР.

Об’єкт, про який піде мова, крім того що по своїй суті є політичним анахронізмом, він своїм виглядом ще псує зовнішній вигляд однієї з найдовших вулиць нашого міста, а також може загрожувати життю та безпеці мешканців міста.

Мова йде про ілюмінацію на проспекті моторобудівників поруч з перехрестям вул. Червоною (біля парку ім. Клімова). В центрі цієї давно недіючої і тепер уже аварійної гірлянди – оточений залишками пофарбованих ламп іржаві серп і молот, символ держави, яка не існує вже майже чверть століття. Здається, щось подібне ми можемо побачити тільки хіба що в Прип’яті… Взимку ця гірлянда часто вкривається снігом та кригою, і хто дасть гарантію, що одного прекрасного дня ця конструкція просто не впаде на проїжджу частину і не завдасть шкоди тому, хто може знаходитися в цей момент поряд з цією гірляндою? Хто буде відповідальним за це?

Надзвичайно цікавим є також близьке сусідство цієї гірлянди з українською державною установою – Шевченківським райвиконкомом. Ну і в якій цивілізованій країні таке бачено, щоб настільки занедбана символіка неіснуючої держави продовжувала висіти майже чверть століття на одній з найбільших вулиць міста ще й поряд з державною установою? Можливо вже на часі щось зробити - демонтувати цю гірлянду, або ж якось поновити її? Чи може почекаємо принаймні ще 25 років?

Зображення

Чудово, правда? Думаю, вони просто хочуть щоб це перетворилося на памятку старовини.
Аватар користувача
Ігор90
 
Повідомлення: 546
З нами з: 28 червня 2010, 21:52
Звідки: Запоріжжя

Re: Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Повідомлення Mykola Chmyr » 26 вересня 2014, 14:13

TheDarkMax2 написав:А я проти заборони. По суті Серп і Молот це символи селянства та пролетаріату, а не більшовизму, сталінізму. Принаймні їх мали символізувати.

Так і свастика - символ щастя! :)
Аватар користувача
Mykola Chmyr
Moderator
 
Повідомлення: 3952
З нами з: 19 грудня 2009, 18:12
Звідки: Київ

Re: Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Повідомлення Ігор90 » 11 червня 2015, 11:18

Ігор90 написав:Цікаво, виходить в Грузії на сталінках вони збираються видовблювати зірки та серпи з молотами?...Між іншим, ця справа добра лише коли робиться планомірно, без фанатизму, і із здоровим глуздом. Вулиці мають позбутися лише назв та пам'ятників на честь деструктивних діячів.

У нас же такого ніколи не буде. У нас навпаки тенденція до збереження таких пам'ятників. І навіть відкривають нові (памятник Сталіну в Запоріжжі).

До речі, у нас на проспекті моторобудівників висить велетенська гірлянда з серпом з молотом. Вже років мабуть 30-40. Гірлянда аварійна. В одну місцеву газету я колись писав з цього приводу. Вони цього листа так і не опублікували:

Демонтувати радянську ілюмінацію.
Зміна політичних режимів, як правило, несе за собою також і зміну державної символіки. Закономірним фактом було те, що Україна, отримавши державну незалежність, повернула до життя свої історичні символи. Однак в архітектурі, деяких пам’ятниках та ін. об’єктах, ми ще досі часто зустрічаємо занедбані символи давно минулої епохи СРСР.

Об’єкт, про який піде мова, крім того що по своїй суті є політичним анахронізмом, він своїм виглядом ще псує зовнішній вигляд однієї з найдовших вулиць нашого міста, а також може загрожувати життю та безпеці мешканців міста.

Мова йде про ілюмінацію на проспекті моторобудівників поруч з перехрестям вул. Червоною (біля парку ім. Клімова). В центрі цієї давно недіючої і тепер уже аварійної гірлянди – оточений залишками пофарбованих ламп іржаві серп і молот, символ держави, яка не існує вже майже чверть століття. Здається, щось подібне ми можемо побачити тільки хіба що в Прип’яті… Взимку ця гірлянда часто вкривається снігом та кригою, і хто дасть гарантію, що одного прекрасного дня ця конструкція просто не впаде на проїжджу частину і не завдасть шкоди тому, хто може знаходитися в цей момент поряд з цією гірляндою? Хто буде відповідальним за це?

Надзвичайно цікавим є також близьке сусідство цієї гірлянди з українською державною установою – Шевченківським райвиконкомом. Ну і в якій цивілізованій країні таке бачено, щоб настільки занедбана символіка неіснуючої держави продовжувала висіти майже чверть століття на одній з найбільших вулиць міста ще й поряд з державною установою? Можливо вже на часі щось зробити - демонтувати цю гірлянду, або ж якось поновити її? Чи може почекаємо принаймні ще 25 років?

Зображення

Чудово, правда? Думаю, вони просто хочуть щоб це перетворилося на памятку старовини.

Серп і молот демонтували, але гірлянда висить...
Аватар користувача
Ігор90
 
Повідомлення: 546
З нами з: 28 червня 2010, 21:52
Звідки: Запоріжжя

Re: Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Повідомлення TheDarkMax2 » 13 червня 2015, 12:51

Всі знайомі історики обурені законом про декомунізацію. Люди цілком прозахідні та патріотичні, але вважають той закон антидемократичним та згубним.

Трохи публікацій на тему:
«Так, є закон, але, на мій погляд, сама ініціатива перейменування під той закон аж ніяк не підпадає, приміром, як до символів комуністичного режиму чи тоталітаризму можна зарахувати прізвища Чернишевського, Сахарова, який нині був би в опозиції до режиму Путіна, чи генерал-лейтенанта інженерних військ, доктора військових наук, професора військової Академії Генштабу РККА Дмитра Михайловича Карбишева. Його було страчено в австрійському Маутхаузені за три місяці до травня 1945 року. Весь світ знає про останні слова Карбишева в'язням, яких страчували разом з ним. Уже замерзаючи, генерал сказав: «Думайте про Батьківщину, і мужність не залишить вас». Та між двома крайніми точками його життєвого шляху: сибірським Омськом, де народився, й австрійським Маутхаузеном, де загинув, була ще й третя – тиха й затишна українська сільська церква, де він вінчався й розпочинав нове життя для своєї сім'ї»
НА ВОЛИНІ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ ХОЧУТЬ ВІДКЛАСТИ «ДО ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ»
Звісно, журналісти і багато хто з чиновників забувають, що закон не торкається діячів часів Другої Світової, але і поза війною є "комуністи", що не заслуговують викреслення з українського інформаційного простору.

Законы о декоммунизации и УПА противоречат принципам ЕС - западные ученые

ЗАКОН ПРО ЗАСУДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТА НАЦИСТСЬКОГО РЕЖИМІВ. Ми спробували розібратися, які загрози несе закон №2558 та які суспільні процеси уможливили його появу.

Дещо з звідти:

Обидва історичні міфи, радянський і націоналістичний, не передбачають можливості будь-яких дискусій. Герої відомі наперед, зрадники також. Усі позитивні досягнення радянської влади, в тому числі і до сталінської контрреволюції, будуть знівельовані історичною пам’яттю про тоталітаризм і репресії, дбайливо виплеканою в спеціальному інституті. До людей, що мислять інакше, офіційно дозволено ставитися гірше. Риторика «історичної пам’яті» є глибоко антигуманістичною за своєю суттю, вона демонізує Іншого і висуває на п’єдестал шани сумнівних (м’яко кажучи) історичних особистостей.
У законопроекті №2558 містяться навіть не потенційні, а цілком реальні загрози для фундаментальних принципів свободи слова, академічної свободи та свободи мистецького самовираження. Запропоновані тлумачення використовуваних в ухваленому законопроекті термінів допускають цілком довільне трактування поняття «пропаганда символів нацистського і комуністичного режимів» — по суті, забороняється їхнє використання в будь-якому мистецькому творі чи оформленні наукової книжки, метою якої є дослідження певних подій, а не засудження дій режиму як самоціль.
Законопроект 2558 є виявом загальної тенденції, яка ототожнює комунізм зі сталінізмом, таким чином намагаючись дискредитувати ліву ідею загалом.

P.S. Зараз мої знайомі турбуються за долю погруддя Скрипника. Він не був діячем культури в класичному розумінні цього слова, а лише функціонером, чиновником, а значить підпадає під дію закону. До речі, був в шоці, коли збагнув, що багато хто з "націонал-патріотів" і не знає, хто такий Скрипник!
Tej wojny nikt za nas nie wygra! ©

З моїх снів утичеш над ранок, терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні, фіалкові очі мокрі від сліз.
Аватар користувача
TheDarkMax2
 
Повідомлення: 1134
З нами з: 30 квітня 2014, 01:26
Звідки: Україна, Харків

Re: Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Повідомлення ABG » 13 червня 2015, 18:36

Те, що пропонують перейменувати у Володимирі-Волинському, є виключною компетенцією місцевої ради. І "кивати" на закони про декомунізацію тут зовсім немає потреби. Якщо хочуть перейменувати вул. Чернишевського, то це їхнє право, навіщо тут приплутувати ці закони.
Основна проблема, що більшість "критиків" законів або взагалі не читали, або читали, але нічого не втямили. Ну і окрема категорія "критиків" - це "совки" і "вічно вчорашні", які раптом стали великими демократами.
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 12718
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Повідомлення ABG » 13 червня 2015, 18:45

Монументи Леніну і Ко: час розставити крапки над «і»
22.04.2015
Сергій Грабовський

Якби 8 грудня 2013 року не був знесений київський пам’ятник Леніну, ми б і досі жили за режиму Януковича. Це знесення стало символом незворотності Революції гідності. Рубікон був перейдений, старе стало мертвим. Це добре зрозуміли політичні щурі – і побігли з владного корабля. Натомість чимало на загал прогресивного люду, і передусім інтелігентів, цього не усвідомило, бідкаючись, що демонтаж Леніна-на-Бессарабці, хоча й був потрібен, але відбувався «нецивілізовано». В їхніх очах «цивілізований шлях» — то були мирні і чесні вибори президента України та Київради, переобрання Верховної Ради та проведення міського референдуму щодо цього монументу…
Але ж хіба власник «золотого батону» допустив такі вибори, на яких би він і його політична сила програли? Гарантовано – ні. Це не припущення, а факт. Факт, доведений «конституційним переворотом» 1 жовтня 2010 року, який мав наслідком узурпацію цілої низки владних повноважень главою держави, пролонгацію на рік повноважень Верховної Ради (правляча більшість якої демонстративно порушувала Конституцію та Закон про регламент при обговоренні законопроектів і голосування за них). Доведений продовженням на невизначений термін діяльності нелегітимної Київради та залишенням української столиці без обраного мера так само на невизначений термін. І, нарешті, доведений програшем Партією регіонів та КПУ парламентських виборів 2012 року у загальнонаціональному окрузі – що було компенсовано за рахунок численних «тушок» і «незалежних кандидатів».
Інакше кажучи, залишилася б Україна і з пам’ятником Леніна у Києві на Бессарабці, і з призначеним президентом гауляйтером на чолі столиці, і з пролонгованим до нестями режимом Януковича, — якби не ота самочинна, не надто естетично довершена та з чийогось погляду «нецивілізована» акція киян і не-киян на розі бульвару Шевченка і Хрещатика 8 грудня 2013 року.
Бо ж монументи – це передусім символи, це не просто «ідеально-реальні» предмети, що несуть на собі смислове навантаження, а щось особливе у цьому ряді. Символи ж, як писав знищений більшовиками знаний російський філософ Павло Флоренський, «є така реальність, яка більша за себе саму». Вони – це пам’ять про минуле й дороговкази на шляху у майбутнє.

Україна досі є ареною більшовицької монументальної пропаганди

Суспільно-політичне розуміння втілених у монументи символів у пропаганді добре розумів той історичний діяч, про кого йдеться у цій статті – лідер більшовиків Володимир Ульянов-Ленін, який почитував і книжки російських філософів-ідеалістів, і класичну «Психологію мас» Гюстава Ле Бона. Тож не випадково 1918 року Ленін висунув план монументальної пропаганди, який мав на меті мобілізувати засоби мистецтва для агітації за комуністичну ідеологію. Як писала потім скульпторка Віра Мухіна (авторка знакового монументу «Робітник і колгоспниця»), «робота по плану монументальної пропаганди була тим зерном, з якого проросла вся радянська скульптура». У цьому сенсі Сталін був вірним ленінським учнем і не шкодував коштів на монументальну пропаганду – як не шкодували їх і його наступники. Складовою цієї пропаганди, в числі інших, були й сотні пам’ятників Леніну, розкидані по всій Україні.
Перший Ленін упав у Києві восени 1991 року – і це падіння вилилося у неймовірно високий результат референдуму про незалежність. Другий, «бессарабський», мав упасти 1997 року – саме тоді 2/3 депутатів Київради (пленарна робота якої була заблокована її тодішнім головою Косаківським) підписалася під листом до голови міськдержадміністрації Олександра Омельченка з вимогою негайно демонтувати пам’ятник. Але демонтажу не сталося – очевидно, тому, що над Омельченком був Кучма, а той не поспішав прощатися з радянським минулим, оскільки будував автократичний режим, і йому потрібні були наочні символи непорушності «порядку» у номінально незалежній Українській державі.
Не відбулося демонтажу «головного Леніна країни» і за президентства Ющенка й прем’єрства Тимошенко; ба більше, коли в 2009 році була здійснена спроба самочинного виконання рішення Київради, то ініціатори та виконавці цієї спроби пішли під суд. Адже, попри свою демократичну риторику, і Ющенко, і Тимошенко намагалися загравати з прорадянськими групами виборців. Намагання ці виявилися безплідними, а «бессарабський Ленін» залишився стояти як символ неєвропейськості та недемократичності України і її столиці. Нагадаю, що в економічно відсталій Албанії монументи комуністичним діячам, в тому числі й Леніну, були скинуті ще у середині 1990-х, то ж не дивно, що того самого року, як у Києві почався суд над учасниками спроби демонтажу пам’ятника Леніну, Албанія стала членом НАТО і подала офіційну заявку на вступ до Євросоюзу. Ось наочний приклад того, що таке монументальні дороговкази в майбутнє…
Тож не випадково на сході України і в Криму під час «русской весны» 2014 року найзапекліші мітинги і вуличні баталії відбувалися на площах Леніна і навколо пам’ятників Леніну. Воно й зрозуміло: адже саме цей російський більшовицький лідер доклав усіх зусиль, щоб знищити незалежну Українську Народну Республіку. Нині всі інші ідеї та настанови Леніна (який водночас був запеклим противником великодержавного російського шовінізму і в ім’я світової революції не завагався б послати на смерть більшу частину росіян) зійшли на пси, залишилася тільки ця – антиукраїнська, і разом із тим глибоко антидемократична.
Відтак у монументів Леніну в Україні змінився їхній первинний зміст. Вони вже не символізують комуністичну революцію та інтернаціональне братерство трудящих усіх країн. Під ними мітингували і їх захищали юрмища з білогвардійськими та власовськими прапорами. А часом і з суто імперськими стягами «дому Романових». Що ж, символи – явище полісемантичне; але основа змістовного наповнення тут залишається тією самою: безоглядна деспотична влада та панування над Україною.
Саме на цю основу «накрутилися» нові символічно-семантичні пласти. Якщо виходити з популярної у світі (і, як на мене, у багатьох випадках дієвої) неофройдистської методології, то згадані монументи є типовими фалічними символами, які означають могутність, неперевершену силу, здатність на все, аж до примусу та ґвалтування. Ці якості у масовій підсвідомості асоціюються з «великим батьком» і переходять на його прихильників. Тож не випадково за Сталіна з’явилося стільки монументів Леніна: насправді вони знаменували міць і могутність «батька народів», «Леніна сьогодні». А хто є у сьогоденні таким «батьком народним», «національним лідером» для тих, хто перебуває у радянсько-російському символічно-семантичному полі? В.В.Путін, чи не так? Отож під цим кутом зору статуї Леніна на височенних, високих і не дуже високих постаментах – це такі собі «фалоси Путіна», символи його влади над Україною (здавна традиційно жіночим началом), якщо хочете, символи його здатності ґвалтувати Україну і вдень, і вночі, у будні та свята. Тому так запекло воюють проти знесення пам’ятників Леніну апологети «русского мира» (хоча, зважаючи на погляди самого Ілліча, мусили би радіти, що звершилася помста творцеві першої у світі тоталітарної держави) – йдеться-бо не просто про суто політичні справи, а про символічну кастрацію теперішнього «альфа-самця» і «народного батька»…
Свого часу Бастилія теж сприймалася французами як символ такого роду – і не в останню чергу саме тому була атакована та зруйнована повсталими парижанами, хоча фактично і не являла жодної військової загрози. Тому закономірно щороку 14 червня Французька Республіка гучно відзначає День узяття Бастилії як свято-символ національної єдності, проводячи традиційно найбільший у Європі військовий парад на Єлисейських полях у Парижі. Так само не випадково 4 серпня 1789 року, невдовзі після штурму Бастилії, парламент скасував феодальне право, а 26 серпня проголосив Декларацію Прав Людини та Громадянина. Символічна могутність «великого батька всіх французів» була знищена, тож люди стали вільними, стали громадянами.

Боротьба проти символів тоталітаризму – це «акти вандалізму»?

Не думалося, що навесні 2015 року, вже після ухвалення Верховною Радою пакету законів про декомунізацію, в тому числі у сенсі ліквідації монументів Леніну й іншим більшовицьким вождям, доведеться повертатися до цього питання. Але – немає іншого виходу. Бо ж знову, як за режиму Януковича, влада називає знесення пам’ятників Леніну «актами вандалізму», а органи МВС ретельно розслідують ці знесення, порушуючи за фактами знесення кримінальні справи. Знову, як за режиму Януковича, тим, хто зносив пам’ятники, загрожує ув’язнення, причому не таке вже й маленьке – терміном до чотирьох років. Знову, як за режиму Януковича, владні речники розповідають, що знесення цих пам’ятників загрожує соціально-політичній стабільності та є чимось неприпустимим. Щоправда, йдеться про регіональні структури виконавчої влади, але ж вони репрезентують центральну владу. Тож маємо відкат від завоювань Революції гідності, який ледь замаскований посиланнями на «неприпустимість самочинного знесення пам’ятників».
Ось як відреагувала прес-служба Донецької ОДА на знесення пам’ятника Леніну у Краматорську: «Інцидент з пам’ятником розцінюється як акт вандалізму. Крім того подія може бути використана антиукраїнськими силами для загострення ситуації в регіоні. Зараз розслідуванням інциденту займаються правоохоронні органи… Питання про перенесення пам’ятника Леніну з центральної площі міста в парк ім. Леніна було винесено на порядок денний 48-й сесії Краматорської міськради, яка запланована на 22 квітня поточного року».
Панове, з якої божевільні вас випустили? Яке «перенесення у парк імені Леніна»? Це ж пряме порушення щойно ухвалених законів! Це – намір продовжити більшовицьку монументальну пропаганду. Ось чим мали би перейматися Донецька ОДА й міліція. Те саме стосується і кримінальних справ, відкритих у Харкові проти активістів, які спершу повалили в різних районах міста пам’ятники Серго Орджонікідзе, Миколі Руднєву і Якову Свердлову, а потім знесли ще й два пам’ятника Леніна (цікаво, скільки їх у цьому місті залишилося – зносять, зносять, а кінця не видно…).
Бо ж коли не звільнити прикордонний Харків від тоталітарно-імперської символіки, якщо у звільнених містах і селищах Донбасу і надалі стоятимуть ленінські монументи та статуї інших комуністичних вождів, якщо вулиці та площі там і тепер носитимуть майже виключно правовірно-радянські назви, то потрібно заздалегідь змиритися з тим, що мільйони тамтешніх мешканців і надалі матимуть надійні дороговкази у комуністично-радянське минуле, яке прибрало собі псевдо «русского мира». Кожен кам’яний, бронзовий, гіпсовий Ленін, Дзержинський, Свердлов, Щорс, Артем, Косіор наче промовляють людям: «Україна – це щось тимчасове, наші ідейні нащадки ще повернуться, нікуди ви від нас не подінетесь!». Невже ж можна залишити Донбас та всю східну Україну у межах радянсько-російського символічно-семантичного поля, тільки щоб не дратувати «совків»? Так це означатиме, що через якийсь час криваві події неодмінно повторяться, тільки у більшому масштабі…
Узагалі, владі час спиратися на сході країни на активну поки що меншість – на українських патріотів, а не на номенклатуру чи олігархів, та припинити загравати з прихованими прибічниками повернення Януковича чи приходу Путіна. Якщо самі не виконуєте ухвалені парламентом закони, то хоча би не заважайте патріотам очищати свою землю від символів радянщини, які наразі перетекли у символіку «великой России» та «русского мира».
Зверніть увагу: там, де в Україні вже відбувся «ленінопад» (десь це сталося в 1991-92, десь у 2013-14 роках), там не пройшли тероризм і сепаратизм.

Діяти швидко й ефективно, але не передати куті меду

Що в цьому плані міг би зробити Київ, його громада і міська влада?
По-перше, показати приклад у проведенні рішучої та послідовної декомунізації, у зміні всього символічно-семантичного ряду топоніміки та монументальної атрибутики. При цьому не можна повторювати помилок Київради початку 1990-х, коли, образно кажучи, хвіст радянщини рубався по частинах. Мовляв, з тим, до чого звикли, розставатися важко, тому не варто форсувати події. Скажімо, у центрі столиці зникла вулиця Леніна, зате загалом у Києві та селищах, які входять у міські межі, залишилося аж сім топонімів на честь Ілліча та різних членів сім’ї Ульянових… Як можна було залишити «на потім», наприклад, вилицю Горького, названу на честь письменника, який оспівав ҐУЛАҐ, Біломорканал, «перековування» різних «елементів» силами ОҐПУ, а на додачу заперечував існування української мови? І головне, як на мене, що у столиці незалежної України на довгі роки залишилася вулиця Комуністична – на честь ідеології, в ім’я якої в ХХ столітті було замордовано понад 100 мільйонів людей…
Варто взяти до уваги і ще одне: «рубання хвоста по частинах» — це ще й дуже дорога річ. Одноразова дія з декомунізації незрівнянно дешевша.
По-друге, не слід передати куті меду. Ті пам’ятники більшовицьким діячам, які мають мистецьку цінність, як-от Артему роботи Кавалерідзе, повинні бути демонтовані і перенесені для експонування до спеціально створеного музею просто неба. Водночас цей захід не повинен стосуватися пам’ятників полеглим воїнам, партизанам, підпільникам тощо, в тому числі й таким неоднозначним постатям, як генерал Ватутін.
Отож – з одного боку, не передати куті меду з декомунізацією у сфері символіки й топоніміки, з іншого боку, проводити її ефективно і швидко. Саме такий приклад повинен показати Київ, саме так повинна діяти Україна.
http://kyiv1.org/news/monumenti-leninu- ... ad-041452/
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 12718
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Заборона комуністичних і інших тоталітарних символів

Повідомлення TheDarkMax2 » 13 червня 2015, 23:40

В Харкові вже намацали одну колізію. Є у нас станція метро ім. Масельського. Це Герой України та перший голова ОДА Харківщини. Як не важко зрозуміти, за СРСР був партійним функціонером і підпадає під дію закону, бо не є ані воякою часів Другої світової війни, ані діячем від культури чи науки. Декомунізувати Героя України? Некрасиво, хоча тут оцінять, розумію, тут це звання не в шані.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! ©

З моїх снів утичеш над ранок, терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні, фіалкові очі мокрі від сліз.
Аватар користувача
TheDarkMax2
 
Повідомлення: 1134
З нами з: 30 квітня 2014, 01:26
Звідки: Україна, Харків


Повернутись в Загальні питання

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 7 гостей