Земельні відносини в Галичині (кін. XVIII - поч. XIX ст.)

Адміністративно-територіальний устрій, картографія, топоніміка

Земельні відносини в Галичині (кін. XVIII - поч. XIX ст.)

Повідомлення Балимба » 22 травня 2011, 20:34

У звязку із детальним вивченням Йосифінської та Францисканської метрик виникли ряд запитань на які поки-що не вдається знайти відповіді в літературі.
Цісарським декретом 1787 року виділені т.з. РУСТИКАЛЬНІ землі з окремим правовим режимом. Наскільки зрозуміло із знайдених джерел ці землі знаходилися в СПАДКОВОМУ КОРИСТУВАННІ селян. Але в даному випадку виникають питання: 1. Хто належав до спадкоємців? 2. Чи належали до числа спадкоємців зяті (а саме такий висновок випливає з аналізу) ? 3. Куди дівались землі селян, які не мали спадкоємців?. 4. Чи був поділ на спадкоємців (за сучасним визначенням) - "по закону"і "по заповіту"? 5. Яким чином євреї ставали користувачами землі (адже вони вже точно не могли бути прямими спадкоємцями землекористувачів). 6. І нарешті головне - чи могли землі переходити до інших користувачів не за правом спадкоємства?
Також не зрозуміло із вільними землями, особливо, що стосується священників. Якщо землі, якими користувався священник в Францисканській метриці причислені до ВІЛЬНИХ, то чи значить це, що: 1. землі визнано вільними, тому, що священник - шляхтич; 2. землі визнано вільними, тому що вони були власністю церкви? ( є запис про те, що в 1822 році землі священника (після його смерті?) перейшли до церковної власності.)
Відповіді на ці запитання дозволили б зробити аналіз переходу права землекористування в період між Йосифінською та Францисканською метриками. Зазадалегідь вдячний за допомогу.
Аватар користувача
Балимба
 
Повідомлення: 125
З нами з: 21 грудня 2009, 21:39

Повернутись в Українські землі, міста, села

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

cron