Форум Українського геральдичного товариства

Микола Соловій написав:Дідик

ДІДИК - утв. семант. способом від апелятива дідик, що має значення: 1) дідусь; 2) мітелка з соломи, трави тощо; 3) назва рослини; 4) назва комахи (Грінч.).

gall написав:походження прізвища Мартинюк, відомо що людина походить зі Староконстянтинівського р-ну Хмельницької обл.

and написав:Добрый день , расскажите пожалуйста о фамилии Довгополый , весь род вроде бы из Харьковской обл. , и подскажите такой еще вопрос мой дед , Иосип Довгополый пропал в войну без вести , отец искал его еще в 80- 90хх г, возможно сейчас больше списков и информации ? заранее , спасибо ))

Обычно Долгополыми называли церковнослужителей за их одежду с долгими (длинными) полами. Не исключено, что так одевался и мирской человек. Возможно, что прозвище Долгополый получил и портной.

Эта фамилия Довгополый в ряде случаев имеет польское происхождение и формируется либо из самой Польши, либо из соседних с ней государств (Белоруссия, Украина). Подавляющее большинство представителей фамилии Довгополый относились к польской шляхте. В 10% процентах носитель фамилии возможно является потомком древнего русского княжеского или боярского рода. Но в обоих случаях фамилия указывает, в основном, на местность, где прожилвали дальние предки человека или населенный пункт, откуда, по легендам, происходит этот род, однако фамилия может происходить и от прозвища или имени дальнего предка. Можно предположить что в 24% случаев эта фамилия была дана предком священнослужителем, когда он выпускался из семинарии. Обычно такая фамилия давалась по воле руководства училища и могла быть образована от именования города, села, или святого.

Для Василя Григоровича Безрука цей шматок землі коло його хати – особливий. Можливо, саме з нього розпочалася історія дергачівського села Безруки. Дехто каже, що назва його походить від якогось пана Безрукова чи безрукого... А куди ж дівати славний козацький рід Безруків, який ще й сьогодні проживає на цій землі і який дав назву цьому селу?

Сусідка Василя Григоровича Алла Казакова, яка знала ще діда пана Безрука, запевняє, що щонайменше третина земель довкола належала саме цьому родові.

TheDarkMax2 написав:Трохи напишу про свій рід. В Харкові дуже багато Безруків. Декілька незнайомих можуть жити в одній багатоповерхівці.
А ще на Харківщині є село Безруки, яке раніше носило іншу назву, але колись було перейменоване через велику кількість там носіїв цього прізвища.
В інтернеті натикався на цікавий текст, де згадується слобідський козацький рід Безруки:

Для Василя Григоровича Безрука цей шматок землі коло його хати – особливий. Можливо, саме з нього розпочалася історія дергачівського села Безруки. Дехто каже, що назва його походить від якогось пана Безрукова чи безрукого... А куди ж дівати славний козацький рід Безруків, який ще й сьогодні проживає на цій землі і який дав назву цьому селу?

Сусідка Василя Григоровича Алла Казакова, яка знала ще діда пана Безрука, запевняє, що щонайменше третина земель довкола належала саме цьому родові.

І більше нічого. Шукаю підтвердження козацтва.

220 років тому, як засвідчує опис Чернігівського намісництва, що проводився у зв’язку з ліквідацією полкового устрою на Україні і утворенням намісництв, лише на території трьох опішненських козацьких сотень нараховувалося близько 220 хуторів. У кожного більш-менш заможного козака, який мешкав у сотенному містечку Опішному, був свій хутір у степу. На початку 19 століття по обидва боки шляху з Опішного з’явилися два хутори – Безрукий та Хижняківка. Заснували їх два козаки – Безрук і Хижняк.

СКАКАЛЬНИЙ, а, е. Який діє при скаканні. Скакальний суглоб;
// Признач. для скакання. Жуки [ріпакові квіткогризи] маленькі.. нагадують собою блішок, але не мають скакальних ніжок (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 162).

ЯЧНИЙ, а, е. Те саме, що ячмінний. Жвавий, добре вгодований кінь тягнув сани, навантажені ячною соломою (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 32); Гарасим зав'язав шматок сала та пшеничну паляницю в хустку, вкинув у торбину, поклав туди ще й ячну паляницю та кілька дрібків солі і, більше слова не мовивши, подався з хати (Любов Яновська, I, 1959, 357); Вороні жадібно хапали.. вогку, м'яку полову, пересипану запашним ячним борошном (Іван Микитенко, II, 1957, 283).

Храневич - Патронімічне, утв. за допомогою суфікса -евич, імовірно, від незасвідченого прізвиська Хрань, що походить зі звороту "Хрань, боже"; перв. значення - "син Храня". Тр. 8

Ячний - Утв. морфол.-синт. способом від прикметника ячний (=ячмінний). Вороніж.