Форум Українського геральдичного товариства

Росоховатий - очевидно, що це похідне від слова "розсоха" (росоха).

Його значення:
РОЗСОХА, и, жін. Розгалуження двох гілок, відростків на дереві, роздвоєння на кінці якого-небудь предмета. Біля порога козак прив'язав хортів до розсохи, обвішаної глечиками (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 23); Була в ній [альтанці] примітивна лавочка, точніше, дрючок на двох розсохах, забитих в землю (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 151); * У порівняннях. Ось і той шлях, від якого розсохою кинулися врозтіч дві вузькі, притрушені листом дороги (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1961, 733);
// Місце, де що-небудь розгалужується (звичайно надвоє). Вони опустились на розсоху граба, одна пташка влетіла в невеличке дупло, випурхнула з нього, пискнула щось і у знайдене сховище пірнула (Михайло Стельмах, I, 1962, 251).
(Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 813)

Шукаю етимологію прізвища "Булах". Носії: українці, росіяни, білорусини, поляки, німці: http://forum.vgd.ru/208/34614/

У "Словнику" Редька:
"БУЛАХ - Походження неясне; можливо, згрубіле від прізвиськ Булан або Булат".

ABG написав:У "Словнику" Редька:
"БУЛАХ - Походження неясне; можливо, згрубіле від прізвиськ Булан або Булат".

Дякую. Перехід занадто сумнівний... Буду шукати далі.

В Україні досить багато носіїв цього прізвища - понад 5,5 тисяч. І за ареалом поширення, і за звучанням виглядає на тюркське слово. У татарській і башкирській мовах є слово "бүләк", що означає "подарунок".

ABG написав:В Україні досить багато носіїв цього прізвища - понад 5,5 тисяч. І за ареалом поширення, і за звучанням виглядає на тюркське слово. У татарській і башкирській мовах є слово "бүләк", що означає "подарунок".

Наразі я теж схиляюся до такої думки. Тим паче, що татари були і в Литві, і в Росії.

У товариша прізвище "Кедун". Цікава етимологія.

Krutyvus написав:У товариша прізвище "Кедун". Цікава етимологія.

У словнику Редька цього прізвища немає.
Якщо шукати аналогії, то більшість традиційних українських прізвищ такої форми утворюються від дієслів: Свистун, Шептун, Бігун, Шелестун, Чмихун, Шморгун, Гризун, Бормотун тощо. Для даного прізвища це можливо, якщо воно свого часу було спотворене з "Кидун" (в Україні понад 360 носіїв такого прізвища) - утвореного за допомогою суфікса -ун від дієслова кидати.
Інший тип - згрубіла форма від власного імені - Федун, Грицун, Павлун, Фесун і т.п. Але тут може хіба що походити від якогось прізвиська (скажімо, Кедько), бо іменної форми знайти годі.
Є подібні за звучанням закарпатські прізвища Кедик, Кедь. Їх виводять або від діалектизму кедь (=коли, як), або від угорського kedd (=вівторок). Але тут цей варіант, мабуть, не підходить, бо основні носії прізвища КЕДУН (їх в Україні лише бл. 90 осіб, ймовірно - від спільного предка) проживають на Сіверщині та Слобожанщині.
Можливо, що прізвище пов'язане з якоюсь місцевою діалектичною назвою (наприклад - рослини), чи основа прізвища тюркська.

Росіяни пропонують тюркську основу:

Фамилия Кедун образована от прозвища Кедун. Оно, в свою очередь, вероятно, произошло от древнетюркского слова «кед» - «дом». Таким образом, можно предположить, что основатель рода получил это прозвище по причине того, что был гостеприимным хозяином.

Согласно другой версии, прозвище Кедун образовано от калмыцкого слова «кедя», которое в переводе на русский язык означает «подожженная степь, выжженная степь, ставшая пустыней». Вероятно, подобное прозвище содержало указание на местность, в которой родился или жил предок-основатель данной фамилии. , со временем получил фамилию Кедун.

http://www.ufolog.ru/names/order/%D0%9A ... 1%83%D0%BD

Видається мені версія від "Кидун" є найбільш правдоподібна.

Шан.АВG! Дякую за допомогу!

добрий день я в вас питався про походження прізвища Ленів а потім знайшов на сайті мої кревні ось цей запис
" В Германии есть 2 записей телефонной книги на фамилию Leniw и примерно 5 человек с этим именем.
Они живут в 1 уездов и городов . Большинство вхождения в Oberspreewald-Lausitz сообщили, а именно 2" чи немогли Леніви походити з німецьких колоністів

Прізвище ЛЕНІВ є типово українським. У полонізованому варіанті воно б мало виглядати як Łeniów або Leniów (залежно чи Л на початку тверде, чи м'яке). Цікаво, що на території сучасної Польщі проживає 9 осіб із прізвищем Leniw (біля Ополя), а носіїв прізвища Łeniów чи Leniów немає. У Німеччині дійсно в Лужицях проживає 5 осіб із прізвищем Leniw. Натомість в Україні кількість носії прізвища Ленів становить 565 осіб. Очевидно, що і за ареалом розселення, і за кількістю носіїв, і за формою написання це є типово українське прізвище. У Польщі та Німеччині (в Лужицях) - це 1-2 родини. Якщо б прізвище було сербо-лужицьке, то основні носії мали б проживати саме там.

Доброго дня!
Підкажіть, будь-ласка, походження прізвищ:
Шеруда та Пересадюк
Перше прізвище часто зустрічається в козацьких книжках/реєстрах, але що означає, може від "шарудіти"? А друге - може щось з західної Європи - "перес а дюк"? Перес - вікіпедія видає як поширене португальське, галісійське прізвище або венгерське (той, хто судиться) - чи я у вірному напрямку шукаю? Або, якщо в слов'янському сенсі - то може пересаджувати, але чому тоді не "пересадько...". Знайшов ще таку інформацію: "Дюк Степанович, Дюка — богатир київського билинного циклу, засвідчений у галицькому епосі. Ім'я Дюка — візантійське Дука."

Данери написав:Підкажіть, будь-ласка, походження прізвищ:
Шеруда та Пересадюк

Пересадюк - типове українське прізвище із суфіксом -ук, -юк. Аналогічно, як і Павлюк чи Дмитрук. Тобто, це звичайне патронімічне прізвище, утворене від прізвиська Пересада; первісне значення - "син Пересади" (як і Пересаденко).
У "Словнику" Редька зафіксовано лише прізвище Пересада: "Утворене семантичним способом від діал. апелятива пересада (=перебільшення)."
Шеруда дійсно схоже на похідне від дієслова "шарудіти".

доброго дня гляньте будьласка прізвище Павликівський звідки походить

Микола Соловій написав:прізвище Павликівський

У "Словнику" Редька подана форма цього прізвища як ПАВЛИКОВСЬКИЙ
"Відтопонімне, утв. за допомогою суф. -ськ- від ойконімів Павликівка (фр., Хрк.) або Павликівці (Хм.); вказувало на походження або місце проживання".