Легенда роду Стрѣльбицьких, яку вписав в Жидачивську Гродську книгу шляхтич з Кульчиць Людвіг Стрі(е)льбицький, в 1776 році.
Переклад легенди (перша частина)
УВАГА! - фраза: "ТЕКСТ ЗIПСОВАНО" являеться прямим перекладом з латини та значить, що писар та Людвiг Стрельбицький, не змогли прочитати текст в оригiнальних (бiльш давнiх) документах наданих комiсiï.
Документ від місяця Лютого 24 числа 1776 р. від Різдва Христового
Людвик Стрельбицький подав на офіційний запис до актів Вписових переданих з оригіналу Генеалогії Роду Стрельбицьких.
Данило, предок Панів Стрельбицьких – ловчий тогочасний Світлої пам′яті зазначеного Князя Льва Руської Землі Дідича і Пана – народився в Кульчицях. Мав там і двох братів від Анки з Івахна (поки не вдається віднайти це село\містечко) , а сам осів на заслугованому феоді, де він був дідичем з ласки згадуваного князя Лева, і осадивши село на Потоку Яблуниці що було назване Стрельби (сучасна назва - Стрільбичі під Старим Самбором). На тому ж Потоці осадив він поруч і слободку яку назвав Воля Стрельбицька, яка ще мала назву Білич (Біличі). Печатався він гербом Сасом і пізніше назвався Стрельбицьким. Данило мав п′ять синів: Лукаша, Ярему, Петра, Мартина та Юрія. Тих синів нащадки (нащадки - двічі): від Лукаша – Матвій; від Яреми – Павло та Прокоп, який в Серадзькому повіті залишився і там серед поляків його нащадки мають бути; від Петра Хома та Кароль й три доньки – Марихна яка за (до) Бориславля (Борислав - http://uk.wikipedia.org/wiki/Борислав ) видана заміж, Ксенія і Теодора, які обидві в чернецтві були. Ще й двоє з тих Мартин та Юрій осіли на інших маєтностях. Тут текст зіпсовано і не можливий для прочитання . Нащадки їх називались Даниловичі (цікаво, чи мають відоншення до воєводи руського - Яна Даниловича ?) або ж ще як Курикови (в ПВЛ в домонгольський час 1230-й рік, на Київщині та Чернігівщині згадуються бояри Куриковичі ???). Нащадки Матвія – дві доньки, з яких Олена видана до Корчина, а Катерина теж віддана була. Від Павла походить Сидір, який мав синів: Тимофій, який був православним священиком, Яремій, Стецько (в кінці цього повідомлення дав висновки по ним) що нащадків не залишив. Прапрадід, походить від Тимофія. Матвій, Іван і Василь Бран від Яремія. Станислав та Прокіп – ці обидва загинули на війнах. Івашка, Григорій Рогош Матвій Козулька, Сидір Козик, Ігнат від Григорія. Михайло і Василь від Лукаша. Іван: Тут текст зіпсовано і не можливий для прочитання . Від Матвія Кунаш. Ігнат від Сидора Козика. Стефан від Ігната і у нього ж п′ять доньок. Настасія вийшла заміж за Жигаловічем і мала п′ять синів від нього: Яна, Стефана, Яцька, Петра і Івана. Від Матвія: Йосиф. Від Івана Петро Івашо. Від Василя Брана походить Тимко дьякон та донька Феодосія і Блазові (можливо мова йде про місто в Словаччині - Blazov) (одружена). Від Михайла Теодор. Від Василя Даміан, Іван Івашо. Онуки Лукаша від Івана Григорій який в Гродно (Гродно - http://uk.wikipedia.org/wiki/Гродно ) в чернецтві був. Зіпсовано . Стефан та Григорій, серед духівництва – онуки Матвія. Від Кунаша Петро і Іван. Остап від Ігната. Станислав і Григорій онуки Сидора Козика. Від Стефана Петро з Петрушка і Григорій або ж Гринко. Від Йосифа Григорій. Від Петра Петро намісник, що без нащадків лишився. Від Іваша Базиль, що серед духовенства. Григорій, який в Угорщині загинув під час військової кампанії (яка саме війна з угорцями, які дати ???). Іван мав трьох доньок: Марину, яка за Семашем, Теодосія яка одружена із Жигаловічем та Олена – онуки Григорія Рогоша. Від Теодора походять: Базиль, Василь, Михал, і Стефан. Від Дем′яна походить Григорій, що жив на Волині в Печихвостах ( Печихвости - http://uk.wikipedia.org/wiki/Печихвости_(Горохівський_район) ). Від Івана походять: Василь, Лукаш, Базиль. Від Івоша Григорій і Теодор. Зіпсовано . Від Григорія нащадок Ян намісник сьогоднішній, автор. Від Григорія походить Олександр (саме з цього Олександра продовжується генеалогія в другій частині) – він під Чудновим загинув (мова йде про війну з Шерємєтьєвим та Юрком Хмельницьким в 1660 році - http://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_під_Чудновим_(1660) ) , Степан, Юрій, Михайло що зараз у війську. Від Базиля походить Петро сьогоднішній автор, Зака Іван і Яцько, який під Гродком (мабуть в Львівській обл. - http://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_під_Городком) в битві загину. Від Яна походять Базиль, Юрій, Ян який зараз Ігумен, Петро. Від Петра походять Йосиф та Михал. Від Стефана походить Базиль. Від Базиля Мартин. Від Мартина шість синів: Ян, Йосиф, Михайло, Антон, Базиль і Томаш. Зіпосвано . Від Григорія-Гринка походять Стефан і Ян. Генеалогія подана в оригіналі від його милості і засвідчена Людвиком Стрельбицьким.
Друга частина. (напевно стосується початку 17-го ст. та по 1776 рік, бо згаданий нижче Якуб Стрельбицький, що осів на Поліссі фігурує в документах за 1651\54 рік, як чашник Чернігівський та депутат до Сейму РП від Чернігівського та Киїського воєводств)
Переклад легенди (друга частина)
"Подача до запису від Пана Стрельбицького
Пан Людвик Стрельбицький вписав офіційну подачу до актів вписових Генеалогічне древо Роду Стрельбицьких, що подано нижче.
Генеалогія їх милості панів з Кульчиць, що названі були Стрельбицькими по селу їхньому Стрельбиці, що йменуються Потоки та села Стрельбиче що називаються Білич. Від Данила походять нащадки що у 1243 р. описано. Данило мав сина Олександра і Базиля з котрих Олександр мав за дружину Копійовшку. Олександр мав із дружиною трьох синів: Якуба, Йоахима і Андрія. Якуб одружився з Вілговною в Поліссі і там осів. Йохим у війську служив і залишився мешкати в Цесарстві. Андрій одружився із Сайницькою і з нею мав чтирьох синів: Дмитра, Романа, Прокопа і Вацлава. Дмитро одружився на Волині з Пслаською і там залишився мешкати. Прокоп одружився із Моцєшкою з якою мав двох синів: Вацлава, який одружився на Підляшші з Кулімовською і там лишився. Сина свого зплодив Вавринця, який повернувся до Стрельбич і одружився із Журовською і мав із нею двох синів – Самуеля і Лукаша і трьох доньок – Єву, Ганну і Катерину. Єва була видана за Сіміраського, Катерина стала черницею, а Ганна панною померла. Син Лукаш одружився із Рейтаровською, Самуель загинув під час війни в Мошкві (напевно, що в 1618 році?) . А той Лукаш мав двох синів – Вацлава та Дмитра і одну доньку, яка одружилась на Добжанському з Добри над Сяном. Вацлав одружився з Бутлеровною, Дмитро служив у війську й залишився в Цезарстві де й одружився із …оричкою та мав із нею п′ятьох синів та одну доньку Софію, яка одружилась з Вербицьким. Сини Костянтин, Петро, Михайло, Корміан (Корній -я) та Вацлав. Курміен (Корній-я) та Вацлав тих вбито, Костянтин служив під-час війни Чернігівської (похід Яна Казимира на Чернігівщину 1663 – 1664 рр. - http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=4&t=9356 )де й після одруження залишився. Петро одружився із Суславською, Михайло з Терлецькою, але залишився без нащадків. Петро мав трьох синів та двох доньок – Софію та Катерину. Софія одружена була із Мичинським, а Катерина із Ш(?)умським. Сини його Андрій, Яцек та Ян. Костянтин одружився з Комаровською у Міхніцькій землі (де саме ця славна земля, то мені поки невідомо) та мав із нею сина Вавринця який повернувся до Стрельбиць. Той же Вавринець одружився із Смятковською там мав трьох синів: Яна, Антона та Андрія. Ян дружився з Войницькою та мав двох синів, Антон мав із дружиною Яворською одного сина –Яцька, Андрій у війську служив де й загинув. Антон мав Лукаша та Яна. Лукаш одружився в Прусех й там жив. Яцек мав сім синів: Яна, Стефана, Еліаша, Юрія, Теодора, Прокопа і Базилія. Ян одружився з Кобилянською, Стефан одружився з Бєлінською-Волчаковною. Еліаш з Юрієм та Теодором служили на війні де й загинули. Базиль з батьком під Журувнем (шукаю це місце) взяти в неволю. Ян одружився з Кобилянською і мав одного сина – Самуеля. Той же Самуель взяв за дружини собі Попєлянку у селі Блазове. Стефан з Бєлінською-Волчаковною мав трьох синів: Базиля, Яна та Якуба. Базиль в Цезарстві у війську служив і там залишився, Якуб в Краківському (мабуть мається на увазі Краківське воєводство?) одружився з Жуховською та мав чотирьох синів: Людвика, Олександра, Юзефа та Ігнатія – Юзеф та Ігнатій до монастиря пішли; та трьох доньок: Ядвику, Терезію та Петронеллу. Ян одружився з Кревицькою з якою мав двох синів – Ігнатія та Юзефа. Ігнатій залишився в службі з Канцлером Коронним і одружився з Дамбровською з якою мав одного сина Юзефа і одну доньку Елеонору, яка одружилась із Казимиром Жураховським. Юзеф, син Яна, залишився у військовій службі. Доньок у Яна було п′ять: Марианна, Розалія, Магдалена, Бригетта та Катерина. Розалія за паном Клембовським, Бригетта за паном Кажембським, Магдалена за паном Мєдзєховським, Катерина за паном Старицьським, Марианна за паном Дамбровським. Записано цю Генеалогію та звірено з оригіналом від початку до кінця. Людвик з Кульчиць Стрельбицький мп."
Мій коментар: В документі відсутні будьякі дати крім 1243 року. Приблизну привязку до реальних осіб, які вписані в інші акти та документи надає ціла низка архівних, та історичних документів та праць за XIV-XVIII століття.
Ось деякі з них "Заповіт Сидіра з Кульчись, війта Стрільбич - 1505 рік".
Повний текст цього документу можна переглянути в інтернеті на сайті НТШ - http://ntsh.org/kupch-book1
НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
Олег КУПЧИНСЬКИЙ
Акти та документи галицько-волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти
Аcts аnd Documents of 13th century — eаrly 14th century. Hаlych аnd Volyn’ Prіncіpаlіty: Reseаrch. Documents
Львів — 2004
Там також наведено повний текст списку "підробної (відновленої ) грамоти князя Лева" з висновками фахівців.
Порівнюючи "Запопіт Сидіра" та "легенду Людвіга" можу приблизно встановити деякі дати. Сидір (син Павла, онук Яреми, прпавнук Данила ) з Кульчиць Стрельбицький в 1505 році мав три сина: Тиміш, Ярема, Стець, останні два, ще не досягли повноліття, тобто їм не випонилось 16-20 років, а старший - Тимiш вже був священиком, тобто здобув освiту, його ймовiрний вiк - 22/30 рокiв (можливо і старший - 35\40).
Можу припустити, що Сидору на тей момент вже виповнилось приблизно 45-65 років і вiн мiг народитись, в межах 1440-1460 років.