Нарукавні емблеми в/ч ЗС України, затверджені 2002-2013

[Mykola Chmyr]

48. Нарукавна емблема 128 окремої гвардійської механізованої Туркестансько-закарпатської двічі ордена Червоного Прапора бригади (05.02.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
128 окремої гвардійської механізованої
Туркестансько-закарпатської двічі ордена Червоного Прапора бригади

Нарукавна емблема 128 окремої гвардійської механізованої Туркестансько-закарпатської двічі ордена Червоного Прапора бригади являє собою щит малинового кольору з кантами синього та золотого кольорів, на золотому канті – 12 срібних цвяхів. Загальні розміри щита: висота – 94 мм, ширина – 78 мм.
На щиті зображено вінок з дубової (ліворуч) та калинової (праворуч) гілок золотого кольору, на який накладено схрещені булаву та шаблю срібного кольору. На перехресті булави та шаблі гренада золотого кольору з палаючим вогнем червоного кольору, на якій напис “128” цифрами червоного кольору. Вінок перевитий з боків стрічкою ордена Червоного Прапора, знизу – гвардійською стрічкою.
Вище розміщено напис “ТУРКЕСТАНСЬКО-”, нижче – “ЗАКАРПАТСЬКА”, літерами срібного кольору.
У верхній частині щита розміщено малий Державний Герб України на тлі фігурної стрічки у кольорах Державного Прапора України. Ліворуч від малого Державного Герба України розміщено герб Закарпатської області, праворуч – герб міста Мукачева.


Командир 128 окремої механізованої бригади
полковник П.Д.РОМИГАЙЛО

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
128 окремої гвардійської механізованої Туркестансько-закарпатської
двічі ордена Червоного Прапора бригади

12.07.1922 у місті Полторацьку (нині – Ашгабад) було сформовано 1 Туркестанську стрілецьку дивізію.
За успішні бойові дії по визволенню Кубані і Тамані 09.10.1943 дивізії присвоєнь найменування “гвардійська”.
За участь у боях за Крим 24.04.1944 дивізію нагороджено орденом Червоного Прапора.
За успіхи у бойовій та політичній підготовці та на честь 40-річчя Великої Перемоги дивізію нагороджено другим орденом Червоного Прапора.
Враховуючи бойові заслуги особового складу в період Великої Вітчизняної війни, високий професіоналізм у виконанні поставлених завдань у мирний час та з метою виховання військової молоді на бойових традиціях старшого покоління Указом Президента України від 10.01.2000 № 11 128 гвардійській механізованій двічі Червонопрапорній дивізії було присвоєно почесне найменування “Закарпатська”.
На підставі директиви Міністра оборони України, 01.12.2004 дивізія переформована в окрему механізовану бригаду.

Кольори, зображення та написи на нарукавній емблемі вживаються у таких значеннях:
Малиновий колір щита є кольором Сухопутних військ Збройних Сил України, кольори кантів відтворюють кольори Державного Герба України.
Гренада з палаючим вогнем вказує на приналежність бригади до механізованих військ.
Напис “128” відображає номер бригади.
Булава і шабля свідчать про успадкування військовослужбовцями з’єднання славних бойових традицій козацького війська.
Дубова гілка є символом міцності й сили, калинова гілка – давній символ України та її війська.
Стрічка ордена Червоного Прапора і гвардійська стрічка вказують відповідно на наявність у бригади двох орденів Червоного Прапора та гвардійського найменування.
Напис “ТУРКЕСТАНСЬКО-ЗАКАРПАТСЬКА” – почесне найменування бригади.
Герб Закарпатської області вказує на дислокацію частин бригади у цій області, герб міста Мукачева – на місце розташування штабу бригади.


Командир 128 окремої механізованої бригади
полковник П.Д.РОМИГАЙЛО

128 омбр_затв-зм1.jpg (16.08 Кб) Переглянуто 4752 разів

128 омбр_затв-зм2.jpg (39.43 Кб) Переглянуто 4752 разів

Стаття про символіку бригади:
http://vijsko.rf.gd/M_128_ombr.htm

[Mykola Chmyr]

49. Нарукавна емблема Західного оперативного командування (05.02.09).

Зах ОК_затв-зм1.jpg (14.44 Кб) Переглянуто 4709 разів

Зах ОК_затв-зм2.jpg (30.79 Кб) Переглянуто 4709 разів

[Mykola Chmyr]

50. Нарукавна емблема 70 центру інженерного забезпечення (05.02.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
70 центру інженерного забезпечення

Нарукавна емблема 70 центру інженерного забезпечення являє собою щит чорного кольору з кантом золотого кольору. Загальні розміри щита: висота – 90 мм, ширина – 75 мм.
На щиті зображено вертикально розташований якір золотого кольору, на який накладено схрещені сокири золотого кольору та герб міста Бар.
У нижній частині щита зображено стилізований міст срібного кольору над хвилями синього кольору.


Командир 70 центру інженерного забезпечення
полковник О.С.ПРЕДИТКЕВИЧ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
70 центру інженерного забезпечення

Кольори та зображення на нарукавній емблемі вживаються у таких значеннях:
- чорний колір щита традиційно пов’язується з інженерними військами;
- якір та схрещені сокири є елементами емблеми військовослужбовців інженерних військ, які вказують на виконання завдань з наведення переправ через водні перешкоди;
- герб міста Бар вказує на місце дислокації військової частини;
- стилізований міст над хвилями вказує на специфіку діяльності частини, пов’язаної із забезпеченням проходження військової техніки через водні перешкоди.


Командир 70 центру інженерного забезпечення
полковник О.С.ПРЕДИТКЕВИЧ

70 ціз_затв-зм1.jpg (15.33 Кб) Переглянуто 4708 разів

70 ціз_затв-зм2.jpg (23.48 Кб) Переглянуто 4708 разів

[Mykola Chmyr]

51. Нарукавна емблема 11 окремої гвардійської артилерійської Київської орденів Червоного Прапора і Богдана Хмельницького бригади (12.06.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
11 окремої гвардійської артилерійської Київської
орденів Червоного Прапора і Богдана Хмельницького бригади

Нарукавна емблема 11окремої гвардійської артилерійської Київської орденів Червоного Прапора і Богдана Хмельницького бригади являє собою щит чорного кольору з кантами синього та золотого кольору. Загальні розміри щита: висота – 95 мм, ширина – 75 мм. Ширина кантів: синього – 2 мм, золотого – 1 мм.
На щиті зображено герб Тернопільської області на тлі схрещених гарматних стволів золотого кольору. Вище розміщено напис “КИЇВСЬКА” літерами золотого кольору.
У верхній частині щита розміщено малий Державний Герб України на тлі стрічки у кольорах Державного Прапора України, гвардійської стрічки, стрічок орденів Червоного Прапора та Богдана Хмельницького ІІ ступеня. У нижній частині щита напіввінок з дубового (ліворуч) та лаврового (праворуч) листя золотого кольору. У місці перетину дубового і лаврового листя підкова срібного кольору, у якій на чорному тлі напис “11” цифрами срібного кольору.


Командир 11 окремої артилерійської бригади
полковник С.П.КОРНІЙЧУК

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
11 окремої гвардійської артилерійської Київської
орденів Червоного Прапора і Богдана Хмельницького бригади

11 окрема гвардійська артилерійська Київська орденів Червоного Прапора і Богдана Хмельницького бригада сформована 12.08.04 на базі 12 артилерійського полку 1 тактичної групи артилерії та управління групи. Бригада є правонаступницею 1 гарматної артилерійської бригади, сформованої 18.08.1942. За успішні бойові дії під Сталінградом 01.03.1943 частині було присвоєно найменування “гвардійська”.
За відмінні бойові дії при визволенні міста Києва 06.11.1943 частині присвоєно почесне найменування “Київська”.
Під час боїв на території Польської республіки, за забезпечення форсування річки Вісли та участь у боях на Сандомирському плацдармі 19.02.1945 частина нагороджена орденом Червоного Прапора.
За зразкове виконання завдання в боях з німецькими загарбниками при звільненні міста Праги і виявлені при цьому мужність та героїзм 04.06.1945 частина нагороджена орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня.
З червня 1949 року по теперішній час частина дислокована у місті Тернополі.

Кольори, зображення та написи на нарукавній емблемі вживаються у таких значеннях:
- чорний колір щита (колір димного пороху, яким стріляли гармати у давнину) та схрещені гарматні стволи відображають приналежність до артилерії;
- кольори кантів щита відтворюють кольори Державного Прапора України;
- герб Тернопільської області вказує на місце дислокації бригади;
- напис “КИЇВСЬКА” – почесне найменування бригади;
- гвардійська стрічка, стрічки орденів Червоного Прапора і Богдана Хмельницького ІІ ступеня вказують на наявність почесного найменування “гвардійська” та державних нагород;
- дубове листя є символом міцності й сили, лаврове – символом слави;
- підкова – традиційний український талісман на щастя;
- напис “11” відображає номер бригади.


Командир 11 окремої артилерійської бригади
полковник С.П.КОРНІЙЧУК

11 оартбр_затв-зм1.jpg (17.05 Кб) Переглянуто 4702 разів

11 оартбр_затв-зм2.jpg (35.68 Кб) Переглянуто 4702 разів

[Mykola Chmyr]

52. Нарукавна емблема 70 вузла зв’язку Генерального штабу Збройних Сил України (12.06.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
70 вузла зв’язку Генерального штабу
Збройних Сил України

Нарукавна емблема 70 вузла зв’язку Генерального штабу Збройних Сил України являє собою круглий щит чорного кольору з кантом малинового кольору. Діаметр щита – 80 мм.
У центрі щита в обрамленні гілок з дубового (ліворуч) та калинового (праворуч) листя золотого кольору розміщено герб міста Києва на тлі двох переплетених між собою блискавок та двох крил срібного кольору.
У верхній частині щита розміщено напис “70” цифрами золотого кольору.
У нижній частині щита розміщено напис “1943” цифрами золотого кольору.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до ескіза нарукавної емблеми
70 вузла зв’язку Генерального штабу
Збройних Сил України

Кольори, зображення та написи на ескізі нарукавної емблеми вживаються у такому значенні:
- чорний колір щита – традиційний колір спеціальних військ, в тому числі військ зв’язку;
- малиновий колір канта є кольором Збройних Сил України;
- срібний колір блискавок і крил символізує традиційний приборний метал, що присвоювався військовослужбовцям технічних військ;
- вінок з дубового та калинового листя за зразком нарукавної емблеми Генерального штабу Збройних Сил України є спільним елементом нарукавних емблем військових частин безпосереднього підпорядкування Генеральному штабу Збройних Сил України;
- герб міста Києва відображає місце дислокації 70 вузла зв’язку;
- дві переплетені між собою блискавки є елементом емблеми на комір чи погони військовослужбовців військ зв’язку та радіотехнічних військ;
- крила символізують швидкість передавання інформації;
- напис “70” – номер вузла зв’язку;
- напис “1943” – рік сформуваня вузла зв’язку.

70 вуззв_затв-зм1.jpg (16.13 Кб) Переглянуто 4702 разів

70 вуззв_затв-зм2.jpg (36.88 Кб) Переглянуто 4702 разів

[Mykola Chmyr]

53. Нарукавна емблема 1026 Центру контролю безпеки інформації Збройних Сил України (12.06.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
1026 Центру контролю безпеки інформації
Збройних Сил України

Нарукавна емблема 1026 Центру контролю безпеки інформації Збройних Сил України являє собою круглий щит чорного кольору з кантом малинового кольору. Діаметр щита – 80 мм.
На щиті в обрамленні гілок з дубового (ліворуч) та калинового (праворуч) листя золотого (жовтого) кольору зображено журавля срібного (білого) кольору з дзьобом та кігтями червоного кольору, який тримає в лівій лапі камінь. Зображення журавля розміщене на тлі двох блискавок червоного кольору, чотирьох концентричних кіл срібного (білого) кольору та території України зеленого кольору.
У нижній частині щита на стрічці золотого (жовтого) кольору, що перев’язує вінок, розміщено напис “1949” цифрами червоного кольору.


Начальник 1026 Центру контролю безпеки
інформації в Збройних Силах України
підполковник А.В.ПЛОТНИК

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
1026 Центру контролю безпеки інформації
Збройних Сил України
Кольори, зображення та написи на малюнку нарукавної емблеми вживаються у таких значеннях:
чорний колір щита – традиційний колір спеціальних військ, в тому числі військ зв’язку;
малиновий колір канта щита є кольором Збройних Сил України;
вінок з дубового та калинового листя, за зразком нарукавної емблеми Генерального штабу Збройних Сил України, є спільним елементом нарукавних емблем військових частин безпосереднього підпорядкування Генеральному штабу Збройних Сил України;
журавель, що тримає в лапі камінь, символізує пильність;
територія України з накладеним на неї концентричними колами та червоними блискавками символізує контроль за роботою засобів радіозв’язку на всій території України;
напис “1943” – рік сформування центру.


Начальник 1026 Центру контролю безпеки
інформації в Збройних Силах України
підполковник А.В.ПЛОТНИК

1026 Центр контролю безпеки _нформ_ЗАТВ-зм1.jpg (15.81 Кб) Переглянуто 4689 разів

1026 Центр контролю безпеки _нформ_ЗАТВ-зм2.jpg (37.95 Кб) Переглянуто 4689 разів

Стаття про нарукавну емблему:
Хорошунов М. Безопасность информации контролирует журавль // Коллекцион. - 2013. - № 3 – С. 11-12.

https://www.facebook.com/photo/?fbid=14 ... 3813572996

[Mykola Chmyr]

54. Нарукавна емблема 1899 Центральної бази ремонту та зберігання засобів зв’язку Збройних Сил України (12.06.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
1899 Центральної бази ремонту і зберігання засобів зв’язку
Головного управління зв’язку та інформаційних систем
Генерального штабу Збройних Сил України

Нарукавна емблема 1899 Центральної бази ремонту і зберігання засобів зв’язку Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України являє собою круглий щит чорного кольору з кантом малинового кольору. Діаметр щита – 80 мм.
У центрі щита в обрамленні гілок з дубового (ліворуч) та калинового (праворуч) листя золотого кольору розміщене контурне зображення редуту золотого кольору. На тлі редуту зображено герб Дарницького району міста Києва, від якого розходяться чотири блискавки срібного кольору. Нижче розміщено схрещені штангенциркуль та викрутку срібного кольору
Вінок перевитий у нижній частині стрічкою малинового кольору, на якій напис “1943” цифрами золотого кольору.


Начальник 1899 Центральної бази ремонту і зберігання засобів зв’язку
Головного управління зв’язку та інформаційних систем
Генерального штабу Збройних Сил України
полковник С.І.ФАРАОН

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
1899 Центральної бази ремонту і зберігання засобів зв’язку
Головного управління зв’язку та інформаційних систем
Генерального штабу Збройних Сил України

Кольори, зображення та написи на малюнку нарукавної емблеми вживаються у таких значеннях:
чорний колір щита – традиційний колір спеціальних військ, в тому числі військ зв’язку;
малиновий колір канта є кольором Збройних Сил України;
срібний колір блискавок символізує традиційний приборний метал, що присвоювався військовослужбовцям технічних військ;
вінок з дубового та калинового листя за зразком нарукавної емблеми Генерального штабу Збройних Сил України є спільним елементом нарукавних емблем військових частин безпосереднього підпорядкування Генеральному штабу Збройних Сил України;
герб Дарницького району міста Києва відображає місце дислокації бази;
блискавки вказують на приналежність до військ зв’язку;
редут символізує надійне зберігання засобів зв’язку;
викрутка та штангенциркуль символізують ремонт засобів зв’язку;
напис “1943” – рік сформування військової частини.


Начальник 1899 Центральної бази ремонту і зберігання засобів зв’язку
Головного управління зв’язку та інформаційних систем
Генерального штабу Збройних Сил України
полковник С.І.ФАРАОН

1899 ЦБР _ ЗЗЗ_ЗАТВ-зм1.jpg (16.82 Кб) Переглянуто 4689 разів

1899 ЦБР _ ЗЗЗ_ЗАТВ-зм2.jpg (37.95 Кб) Переглянуто 4689 разів

[Mykola Chmyr]

55. Нарукавна емблема Севастопольського військово-морського ліцею (12.06.09).

Севаст ВМЛ_цей_затв-зм1.jpg (12.39 Кб) Переглянуто 4690 разів

Севаст ВМЛ_цей_затв-зм2-.jpg (22.32 Кб) Переглянуто 4690 разів

[Mykola Chmyr]

56. Нарукавна емблема Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (12.06.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України
(після переформування – Штабу Військово-Морських Сил
Збройних Сил України)

Нарукавна емблема Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України являє собою круглий щит чорного кольору з кантом у вигляді стилізованого морського каната золотого кольору. Діаметр щита (без урахування технологічних полів) – 80 мм.
На щиті, у обрамленні вінка з дубового (ліворуч) та калинового (праворуч) листя золотого кольору, зображено вертикально розташовану булаву золотого кольору та схрещені меч вістрям угору і гарматний ствол золотого кольору. На перехресті булави, меча та гарматного ствола розміщено щиток синього кольору з кантом золотого кольору, на якому зображено вертикально розташований якір золотого кольору. Обабіч щитка – стилізовані крила золотого кольору.


Командувач Військово-Морських Сил
Збройних Сил України
адмірал І.Й.ТЕНЮХ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України
(після переформування – Штабу Військово-Морських Сил
Збройних Сил України)

1. Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України створено 20.12.1992 на підставі директиви Міністра оборони України від 17.10.1992 № Д-**24.

2. Кольори та зображення на малюнку нарукавної емблеми вживаються у таких значеннях:
- круглий щит чорного кольору з кантом у вигляді стилізованого морського каната золотого кольору відповідає базовому зразку нарукавної емблеми військової частини Військово-Морських Сил Збройних Сил України (крім кораблів та суден), затвердженому начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України 20.12.05;
- вінок з дубового та калинового листя за зразком нарукавної емблеми Генерального штабу Збройних Сил України є спільним елементом нарукавних емблем органів військового управління та військових частин, що безпосередньо підпорядковуються Генеральному штабу Збройних Сил України;
- булава, як символ влади та управління, вказує на керівну роль командування;
- якір символізує надводні сили;
- меч та гарматний ствол уособлюють війська берегової оборони, берегові ракетні війська та морську піхоту;
- крила символізують морську авіацію.


Командувач Військово-Морських Сил
Збройних Сил України
адмірал І.Й.ТЕНЮХ

Командування_ВМС_затв-зм1.jpg (15.36 Кб) Переглянуто 4691 разів

Командування_ВМС_затв-зм2.jpg (42.33 Кб) Переглянуто 4691 разів

[Mykola Chmyr]

57. Нарукавна емблема 101 окремого ордена Червоної Зірки полку зв’язку (12.06.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
101 окремого ордена Червоної Зірки полку зв’язку

Нарукавна емблема 101 окремого ордена Червоної Зірки полку зв’язку являє собою щит блакитного кольору з кантами синього та золотого кольору. Загальні розміри щита: висота – 100 мм, ширина – 80 мм.
На щиті зображено герб міста Вінниці, від якого по діагоналях розходяться чотири блискавки, а по вертикалі дві стріли золотого кольору. Обабіч герба міста Вінниці стилізовані пташині крила срібного кольору.
У нижній частині щита напіввінок з дубової (ліворуч) та калинової (праворуч) гілок золотого кольору, перев’язаний у двох місцях стрічкою ордена Червоної Зірки. У місці перетину гілок стрічка золотого кольору з написом “101” цифрами синього кольору.


Командир 101 окремого полку зв’язку
полковник О.С.БОЙКО

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
101 окремого ордена Червоної Зірки полку зв’язку

1. 27 червня 1941 року у місті Києві почалося формування 65 окремої роти зв’язку Військово-Повітряних Сил Південно-Західного фронту.
28 серпня 1941 року на базі роти почалося формування 65 окремого батальйону зв’язку Військово-Повітряних Сил Південно-Західного фронту, який 29 березня 1942 року було перейменовано на 109 окремий батальйон зв’язку Військово-Повітряних Сил Південно-Західного фронту.
10 вересня 1942 року в селі Верхнє-Погромне Сталінградської області на базі батальйону сформовано 8 окремий полк зв’язку 8 повітряної армії.
Протягом 1942-45 років полк забезпечував зв’язком штаб 8 повітряної армії в Сталінградській, Ростовській, Нікопольській операціях, а також в операціях по форсуванню озера Сиваш та визволення Криму. Після закінчення боїв за Крим полк взяв участь у визволенні Західної України та Закарпаття.
З січня по травень 1945 року полк забезпечував зв’язком штаб 8 повітряної армії при визволенні Польщі та Чехословаччини.
За зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками при здобутті міста Оломоуц (Чехословаччина), виявлені при цьому доблесть і мужність, 8 окремий полк зв’язку нагороджено орденом Червоної Зірки.
З 1946 року полк дислокується у місті Вінниці.
1 квітня 1962 року частину переформовано у 101 окремий ордена Червоної Зірки полк зв’язку.
З 1970 по 1981 року полку присвоювалося звання зразкового.
У 1988 році за досягнуті успіхи у бойовій та політичній підготовці полк нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
У 1999, 2000, 2002 та 2004 роках за успіхи у бойовій підготовці полк визнавався кращою частиною Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України.
На цей час полк забезпечує всіма видами зв’язку Командування Повітряних Сил Збройних Сил України як зі стаціонарної, так і з пересувної компоненти, бере участь в несенні бойового чергування в системі протиповітряної оборони України та несенні вартової служби.

2. Кольори, зображення та написи на нарукавній емблемі вживаються у таких значеннях:
- блакитний колір щита уособлює мирне небо;
- канти щита відтворюють кольори Державного Прапора України;
- блискавки та стріли вказують на належність до військ зв’язку;
- стилізовані крила символізують належність до Повітряних Сил Збройних Сил України;
- герб міста Вінниці вказує на місце дислокації військової частини;
- дуб є символом міцності й сили, калина – давній символ України та її війська;
- стрічка ордена Червоної Зірки вказує на наявність у полку цієї державної нагороди;
- напис “101” – номер полку.


Командир 101 окремого полку зв’язку
полковник О.С.БОЙКО

101 полк зв_затв-зм1.jpg (15.78 Кб) Переглянуто 4691 разів

101 полк зв_затв-зм2.jpg (26.56 Кб) Переглянуто 4691 разів

Нарукавна емблема 101-го опз стала зразком для нарукавних емблем інших частин зв'язку Повітряних Сил.
Докладніше див.:
https://www.academia.edu/43146143/%D0%A ... 0%B2%D0%B8

[Mykola Chmyr]

58. Нарукавна емблема 22 військово-картографічної частини (12.06.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
22 військово-картографічної частини

Нарукавна емблема 22 військово-картографічної частини являє собою круглий щит полинового кольору з кантом золотого кольору. Діаметр щита – 80 мм.
У центрі щита в обрамленні гілок з дубового (праворуч) та калинового (ліворуч) листя золотого кольору розміщено розу вітрів коричневого та срібного кольорів на тлі зображення земної кулі блакитного кольору з координатною сіткою меридіанів та паралелей срібного кольору у проекції так званої “зірки континентів”. Зображення континентів – золотого кольору.
У центрі рози вітрів – герб міста Харків.

22 в-карт частини_затв-зм1.jpg (15.61 Кб) Переглянуто 4664 разів

22 в-карт частини_затв-зм2.jpg (35.16 Кб) Переглянуто 4664 разів

[Mykola Chmyr]

59. Нарукавна емблема 92 Чугуївської окремої механізованої Ропшинської орденів Жовтневої Революції та Червоного Прапора бригади (12.06.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
92 Чугуївської окремої механізованої Ропшинської
орденів Жовтневої Революції та Червоного Прапора бригади

Нарукавна емблема 92 Чугуївської окремої механізованої Ропшинської орденів Жовтневої Революції та Червоного Прапора бригади являє собою щит із заокругленими верхнім і нижнім краями малинового кольору з кантом золотого кольору. Загальні розміри щита: висота – 85 мм, ширина – 70 мм.
На щиті зображено герб міста Чугуєва на тлі схрещених гвинтівок золотого кольору. З боків щит герба міста Чугуєва обрамляють стрічка ордена Жовтневої Революції та стрічка у кольорах Державного Прапора України (ліворуч) та стрічка ордена Червоного Прапора та стрічка у кольорах Державного Прапора України (праворуч). Щит герба міста Чугуєва увінчує орел з розгорнутими крилами срібного кольору.
У нижній частині щита розміщено написи “92” і “РОПШИНСЬКА” цифрами та літерами срібного кольору.


Командир 92 окремої механізованої бригади
полковник С.В.ГУЗЧЕНКО

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
92 Чугуївської окремої механізованої Ропшинської
орденів Жовтневої Революції та Червоного Прапора бригади

27 вересня 1918 року на базі 11 Тульської бригади озброєних робітничих загонів була сформована 48 стрілецька дивізія.
Документів, за допомогою яких можливо встановити основні етапи встановлення дивізії, не збереглося. Відомо лише, що дивізія брала активну участь в Громадянській війні і є одною з найстарших дивізій Червоної Армії.
Наказом Революційної Військової Ради від 2 грудня 1931 року № 198 дивізії присвоєно ім’я М.І. Калініна.
У 1939-1940 роках з’єднання брало участь у боях під час Радянсько-фінської війни.
На момент початку Великої Вітчизняної війни дивізія дислокувалася у м. Тарту (Естонія).
За успішний прорив блокади Ленінграду на Ропшинському напрямку дивізії було присвоєно почесне найменування “Ропшинська”.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 вересня 1943 року за бойові заслуги перед Батьківщиною дивізію нагороджено орденом Червоного Прапора.
24 лютого 1944 року дивізія увійшла в оперативне підпорядкування 30 гвардійського стрілецького корпусу та була передислокована в район м. Сокол.
16 червня 1944 року дивізія увійшла до складу 8 армії. З 31 липня по 7 серпня 1944 року дивізія знаходилась у резерві Ленінградського фронту.
7 серпня 1945 року дивізія знов увійшла до складу 8 армії. 6 лютого 1945 року дивізія увійшла в підпорядкування 130 стрілецького Латиського ордену Суворова 1 ступеня корпусу 22 армії.
У березні 1948 року 48 Ропшинська Червонопрапорна дивізія імені М.І.Калініна була переформована в 51 окрему стрілецьку Ропшинську Червонопрапорну бригаду імені М.І.Калініна.
У жовтні 1953 року 51 окрема стрілецька Ропшинська Червонопрапорна бригада імені М.І.Калініна була переформована в 69 механізовану Ропшинську Червонопрапорну дивізію імені М.І.Калініна.
У квітні 1957 року 69 механізована Ропшинська Червонопрапорна дивізія імені М.І. Калініна була переформована в 118 мотострілецьку Ропшинську Червонопрапорну дивізію імені М.І.Калініна.
17 листопада 1964 року 118 мотострілецька Ропшинська Червонопрапорна дивізія імені М.І.Калініна була перейменована в 48 мотострілецьку Ропшинську Червонопрапорну дивізію імені М.І.Калініна.
28 жовтня 1968 року дивізія увійшла до складу Центральної групи військ в підпорядкування 28 армійського корпусу з місцем дислокації в місті Високе Міто (Чехословацька Соціалістична Республіка).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 травня 1985 року за великі заслуги у збройному захисті соціалістичної Батьківщини, успіхи у бойовій і політичній підготовці та на честь 40-ї річниці Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні дивізію нагороджено орденом Жовтневої Революції.
10 квітня 1990 року на підставі Директиви Міністра оборони СРСР і наказу командувача Центральної групи військ 48 дивізія виведена зі складу групи.
14 серпня 1990 року 48 мотострілецька Ропшинська Червонопрапорна дивізія імені М.І.Калініна була передана зі складу Міністерства оборони до Комітету державної безпеки СРСР, їй присвоєно найменування 48 стрілецької дивізії спеціального призначення КДБ СРСР з місцем дислокації смт. Клугіно-Башкирівка Чугуївського району Харківської області.
27 серпня 1991 року 48 стрілецька дивізія спеціального призначення КДБ СРСР виведена зі складу КДБ СРСР і передана до складу Сухопутних військ у повному складі та підпорядкована Київському військовому округу.
17 березня 1992 року 48 мотострілецька Ропшинська Червонопрапорна дивізія імені М.І.Калініна передана до Національної гвардії України та перейменована в 6 дивізію Національної гвардії України.
У 1999 році дивізія передана до складу Північного оперативного командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Згідно директив командувача військами Північного оперативного командування від 28 лютого 2000 року, від 20 квітня 2000 року та від 28 липня 2000 року 6 механізована дивізія з 1 грудня 2000 року переформована в 92 окрему механізовану бригаду.

Кольори, зображення та написи на нарукавній емблемі вживаються у таких значеннях:
малиновий колір щита вказує на приналежність до Сухопутних військ Збройних Сил України;
герб міста Чугуєва відображає місце дислокації бригади, відповідно до наказу Міністра оборони України від 21.08.08 № 411 назва міста Чугуєва включена до дійсного найменування бригади;
схрещені гвинтівки є одним з елементів емблеми військовослужбовців механізованих військ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.07 № 1386;
стрічки орденів Жовтневої Революції та Червоного Прапора вказують на наявність у бригади цих державних нагород;
орел уособлює Слобожанщину, на території якої дислокується бригада, він символізує також рішучість та гордість;
напис “92” – номер бригади;
напис “РОПШИНСЬКА” – почесне найменування бригади.


Командир 92 окремої механізованої бригади
полковник С.В.ГУЗЧЕНКО

92 омбр_затв-зм1.jpg (15.98 Кб) Переглянуто 4622 разів

92 омбр_затв-зм2.jpg (30.99 Кб) Переглянуто 4622 разів

[Mykola Chmyr]

60. Нарукавна емблема 16 загону інформаційно-психологічних операцій (22.07.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
16 загону інформаційно-психологічних операцій

Нарукавна емблема 16 загону інформаційно-психологічних операцій являє собою фігурний щит, розділений по діагоналі на сіру (верхня), білу та чорну смуги. Щит має кант золотого кольору. Загальні розміри щита: висота – 90 мм, ширина – 75 мм.
На щиті зображено голову лиса, виконану оранжевим, коричневим, білим та чорним кольорами.
У верхній частині щита герб міста Житомира на тлі фігурної стрічки у кольорах Державного Прапора України.
У нижній частині щита напіввінок з лаврового листя зеленого кольору, перевитий посередині стрічкою срібного (білого) кольору, на якій напис “16” цифрами червоного кольору.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
16 загону інформаційно-психологічних операцій

1. 16 загін інформаційно-психологічних операцій сформований у складі 8 армійського корпусу на підставі директиви Міністра оборони України від 16.10.07 та наказу командира 8 армійського корпусу від 08.11.07 у місті Житомирі.

2. Кольори, зображення та написи на малюнку нарукавної емблемі вживаються у таких значеннях:
- сірий, білий та чорний кольори щита вказують на види пропаганди, якими загін може здійснювати інформаційно-психологічний вплив на противника (сірий – коли джерело пропаганди не відомо; білий – пропаганда ведеться від свого імені; чорний – пропаганда ведеться від імені іншого джерела);
- зображення голови лиса символізує прагматичний підхід у виконанні поставлених завдань;
- герб міста Житомира в верхній частині щита на тлі стрічок у кольорах кольорів Державного Прапора України вказує на місце дислокації центру;
- зелений напіввінок вказує на активну діяльність по здійсненню службових завдань;
- напис “16” – номер центру.

16 загін інформ-псих операц_затв-зм1.jpg (16.31 Кб) Переглянуто 4622 разів

16 загін інформ-псих операц_затв-зм2.jpg (31.67 Кб) Переглянуто 4622 разів

[Mykola Chmyr]

61. Нарукавна емблема 143 Центру розмінування (22.07.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
143 Центру розмінування
Нарукавна емблема 143 Центру розмінування являє собою круглий щит чорного кольору з кантом золотого кольору. Діаметр щита – 85 мм.
На щиті зображено стилізовану квітку пасіонарії срібного (білого) кольору з кантами золотого (жовтого) та блакитного кольорів.
У центрі квітки розміщено круглий медальйон золотого (жовтого) кольору з кантом блакитного кольору. На медальйоні зображено мінометну міну чорного кольору, від якої розходяться чотири блискавки червоного кольору. На тлі зображення міни розміщено зображення прапорця для позначення виявленої міни на місцевості (прапорець червоного кольору, літера “М” срібного (білого) кольору).
На верхній пелюсток квітки пасіонарії накладено емблему Збройних Сил України, від якої довкола центру квітки між пелюстками проходить стрічка у кольорах Державного Прапора України.
При носінні нарукавної емблеми на польовій формі одягу під час виконання завдань за межами України над нею може розміщуватися додаткова дугоподібна нашивка захисного кольору з написом “ЦЕНТР РОЗМІНУВАННЯ” виконаним англійською мовою або мовою країни, в якій виконуються завдання.


Начальник 143 Центру розмінування
полковник С.М.ЗУБАРЕВСЬКИЙ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
143 Центру розмінування

1. 143 Центр розмінування сформовано на підставі директиви Міністра оборони України від 18.04.07 № 322/1/03. Центр підпорядковується Центральному управлінню оперативного забезпечення Командування сил підтримки Збройних Сил України.

2. Кольори та зображення на нарукавній емблемі вживаються у таких значеннях:
- чорний колір щита традиційно пов’язують з інженерними військами;
- квітка пасіонарії уособлює відданість своїй справі, готовність пожертвувати собою заради досягнення благородної мети;
- мінометна міна, блискавки та прапорець для позначення виявленої міни на місцевості вказують на специфіку діяльності центру;
- емблема Збройних Сил України вказує на належність центру до Збройних Сил України.


Начальник 143 Центру розмінування
полковник С.М.ЗУБАРЕВСЬКИЙ

143 Центр розмінування_затв-зм1.jpg (16.38 Кб) Переглянуто 4622 разів

143 Центр розмінування_затв-зм2.jpg (35.73 Кб) Переглянуто 4622 разів

[Mykola Chmyr]

62. Нарукавна емблема 1194 окремого батальйону радіоелектронної боротьби (22.07.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
1194 окремого батальйону радіоелектронної боротьби

Нарукавна емблема 1194 окремого батальйону радіоелектронної боротьби являє собою щит блакитного кольору з кантами синього та золотого кольору. Загальні розміри щита: висота – 100 мм, ширина – 80 мм.
На щиті зображено меч вістрям угору золотого кольору, обабіч якого подвійні стріли червоного кольору, накладені на стилізовані крила срібного кольору. У центрі розміщено герб міста Первомайська Миколаївської області.
У нижній частині щита напіввінок з дубової (ліворуч) та калинової (праворуч) гілок золотого кольору, перев’язаний стрічкою золотого кольору. На стрічці напис “1194” цифрами синього кольору.


Командир 1194 окремого батальйону
радіоелектронної боротьби
підполковник В.Є.НОВОЖИЛОВ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
1194 окремого батальйону радіоелектронної боротьби

1. 1194 окремий батальйон радіоелектронної боротьби сформовано 7 червня 1984 року. Участі у бойових діях батальйон не брав, почесних найменувань та державних нагород не має.
Місце дислокації військової частини – місто Первомайськ Миколаївської області.

2. Кольори, зображення та написи на нарукавній емблемі вживаються у таких значеннях:
- блакитний колір щита уособлює мирне небо;
- канти щита відтворюють кольори Державного Прапора України;
- меч та подвійні стріли є елементами емблеми військовослужбовців частин та підрозділів радіоелектронної боротьби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.07 № 1386;
- стилізовані крила символізують належність до Повітряних Сил Збройних Сил України;
- герб міста Первомайська Миколаївської області вказує на місце дислокації військової частини;
- дуб є символом міцності й сили, калина – давній символ України та її війська;
- напис “1194” – номер окремого батальйону.


Командир 1194 окремого батальйону
радіоелектронної боротьби
підполковник В.Є.НОВОЖИЛОВ

1194 обат радіоел бор_затв-зм1.jpg (16.55 Кб) Переглянуто 4511 разів

1194 обат радіоел бор_затв-зм2.jpg (28.01 Кб) Переглянуто 4511 разів

[Mykola Chmyr]

63. Нарукавна емблема 93 окремої гвардійської механізованої Харківської двічі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригади (22.07.09).

ОПИС
нарукавної емблеми
93 окремої гвардійської механізованої Харківської двічі ордена
Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригади

Нарукавна емблема 93 окремої гвардійської механізованої Харківської двічі ордена Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригади являє собою фігурний щит малинового кольору з подвійним кантом золотого кольору. Загальні розміри щита: висота – 95 мм, ширина – 70 мм. Внутрішній кант щита утворює в його верхній частині декоративні завитки.
На щиті зображено щиток малинового кольору з кантом золотого кольору, на якому сокіл з двома стрілами в лапі срібного кольору на тлі схрещених шаблі та булави золотого кольору та напис “ХАРКІВСЬКА” літерами золотого кольору. Щиток розміщено на тлі шести прапорів два з яких сині, два жовті і два малинові з білим хрестом. Вище зображено Знак Княжої Держави Володимира Великого.
У нижній частині щита зображено гренаду чорного кольору з палаючим вогнем золотого кольору, на якій напис “93” цифрами золотого кольору. Обабіч гренади стрічки орденів Червоного Прапора, Суворова ІІ ступеня, Кутузова ІІ ступеня, нижче – гвардійська стрічка.


Командир 93 окремої механізованої бригади
полковник І.А.ДОВГАНЬ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до малюнка нарукавної емблеми
93 окремої гвардійської механізованої Харківської двічі ордена
Червоного Прапора, орденів Суворова і Кутузова бригади

93 окрема механізована бригада сформована 1 грудня 2002 року на базі 93 механізованої дивізії і являється правонаступницею цього з’єднання.
Дивізія була сформована після розгрому німецько-фашистських військ під Сталінградом Указом НКО СРСР від 17 квітня 1943 року № 12/937 на базі 92 окремої стрілецької бригади і 13 окремої гвардійської Червонопрапорної стрілецької бригади, які були передислоковані зі Сталінграду в район станції Валуйки-Уразово Курської області. Формування дивізії було закінчено 10 травня 1943 року, а 6 липня 1943 року з’єднання отримало своє перше бойове хрещення у складі 69 армії в районі с. Прохоровка під час Курської битви.
В подальшому дивізія брала участь:
у форсуванні річки Північний Донець та визволенні м. Бєлгород (липень-серпень 1943 року);
в Харківській операції (серпень 1943 року);
в боях за звільнення Донбасу (до 29 вересня 1943 року).
в Корсунь-Шевченківській операції (з 1 грудня 1943 року по 22 лютого 1944 року);
в форсуванні річки Дніпро та звільненні території Південно-Західної України;
у звільненні території Румунії, Австрії, Чехії та Словаччини (з квітня 1944 року по травень 1945 року);
Останньою битвою Великої Вітчизняної війни для воїнів дивізії стала участь в Празькій операції 7-11 травня 1945 року.
За видатні заслуги перед Батьківщиною в роки Великої Вітчизняної війни дивізія нагороджена двома орденами Червоного Прапора, орденами Суворова та Кутузова другого ступеня, отримала почесне найменування “Харківська”.
В післявоєнні роки дивізія дислокувалась в м. Болград, Угорщині. У 1991 році дивізія була передислокована в смт. Черкаське.

Кольори, зображення та написи на нарукавній емблемі вживаються у таких значеннях:
малиновий колір щита вказує на приналежність до Сухопутних військ Збройних Сил України;
зображення сокола, що тримає в лапі схрещені стріли на тлі схрещених шаблі й булави, взято з печатки Орельської паланки Війська Запорізького, на землях якої дислокується бригада;
напис “ХАРКІВСЬКА” – почесне найменування бригади;
прапори свідчать про успадкування військовослужбовцями бригади кращих традицій козацького лицарства;
гренада з палаючим вогнем відображає належність бригади до механізованих військ;
напис “93” – номер бригади;
гвардійська стрічка, стрічки орденів Червоного Прапора, Суворова ІІ ступеня і Кутузова ІІ ступеня вказують відповідно на наявність в бригади почесного найменування “гвардійська” та цих орденів.


Командир 93 окремої механізованої бригади
полковник І.А.ДОВГАНЬ

93 омбр_затв-зм1.jpg (15.95 Кб) Переглянуто 4512 разів

93 омбр_затв-зм2.jpg (28.86 Кб) Переглянуто 4512 разів