Почесний нагрудний знак НГШ "Слава і честь"

Заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України, інші нагороди та нагрудні знаки

Почесний нагрудний знак НГШ "Слава і честь"

Повідомлення ABG » 28 липня 2014, 10:00

Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «Слава і честь»

Слава_і_честь.jpg
Слава_і_честь.jpg (14.03 Кб) Переглянуто 3833 разів


Наказ НГШ-ГК ЗСУ від 20.10.09 № 111 (зі змінами від 01.09.11 № 163)
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 8678
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів

Re: Почесний нагрудний знак НГШ "Слава і честь"

Повідомлення ABG » 28 липня 2014, 10:08

Слава і честь.jpg
Слава і честь.jpg (26.39 Кб) Переглянуто 3833 разів

Почесний нагрудний знак «Слава і честь»

Протягом останніх п’яти років триває формування системи почесних нагрудних знаків начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України. Поява цього різновиду військових нагород була цілком закономірною з огляду на розмежування функцій між Міністерством оборони та Генеральним штабом, а також у зв’язку з набуттям начальником Генерального штабу статусу Головнокомандувача Збройних Сил України.
Зауважимо, що подібні нагороди існують в інших країнах, причому їхня кількість може не поступатися кількості нагород відповідного міністерства оборони. Наприклад, Командувач Національними збройними силами Латвії нагороджує чотирма медалями, у той час як Міністр оборони – одним нагрудним знаком і чотирма медалями, причому дві з них – пам’ятні[1].
Положення про почесні нагрудні знаки начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України та Порядок нагородження ними затверджено наказом Міністра оборони України від 5 липня 2005 р. № 375. Відповідно до згаданого положення, почесними нагрудними знаками нагороджуються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України на знак вшанування за зразкове виконання військового, службового обов’язку, високі досягнення у повсякденній службовій діяльності та інші заслуги. Почесні нагрудні знаки встановлюються наказами начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України і можуть мати вигляд медалей або значків[2].
Основу сучасної системи почесних нагрудних знаків було закладено у 2005-2006 рр. встановленням нагрудних знаків «За самовіддану працю у Збройних Силах України» (наказ від 31 серпня 2005 р. № 128), «За взірцевість у військовій службі» (наказ від 24 липня 2006 р. № 135), «За доблесну військову службу Батьківщині» (наказ від 24 липня 2006 р. № 136) та «За досягнення у військовій службі» (наказ від 24 липня 2006 р. № 137).
У 2008 р. до них додалися почесні нагрудні знаки «Почесний військовий зв’язківець» (наказ від 29 липня 2008 р. № 79) та «За заслуги у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації» (наказ від 22 жовтня 2008 р. № 111)[3].
Таким чином, система почесних нагрудних знаків начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України за кількістю знаків наблизилася до системи заохочувальних відзнак Міністерства оборони України. У випадку з окремими почесними нагрудними знаками можна навіть говорити про дублювання ними деяких заохочувальних відзнак. Так, положення про почесний нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» вельми нагадує положення про відзнаку Міністерства оборони України – медаль «За особисті досягнення»[4].
Погляд на систему почесних нагрудних знаків начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України як альтернативу системі заохочувальних відзнак Міноборони став визначальним у справі її подальшого розвитку.
Як відомо, вищою нагородою оборонного відомства України є відзнака «Доблесть і честь»[5]. З-поміж усіх заохочувальних відзнак лише її носять з правого боку грудей без використання колодки зі стрічкою. В цьому чітко простежується аналогія з багатьма радянськими військовими орденами (Суворова, Кутузова, Нахімова, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР», Червоної Зірки тощо). Зрештою, таким же чином носять і український орден Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступеня.
Тож не дивно, що на початку 2009 р. виникає ідея встановлення почесного нагрудного знака начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗС України, аналогічного за статусом та способом носіння відзнаці «Доблесть і честь».
Робота над зовнішнім виглядом нового почесного нагрудного знака велася у Відділі військової символіки та геральдики Генерального штабу ЗС України. Робоча назва нагороди, визначена Головним управлінням особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, спочатку була «За військову доблесть», згодом її змінили на «Слава і честь».
В основу нагрудного знака було вирішено покласти шестипроменеву зірку з двогранними променями, проміжки між якими мали покриватися малиновою емаллю. У центрі розміщувався круглий медальйон із зображенням емблеми Збройних Сил України на синьому тлі. По колу йшли написи: «ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ» (зверху) і «ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ» (знизу). Варто наголосити, що крім малюнків опрацьовувалися також тривимірні комп’ютерні моделі знака з подальшим виготовленням макетів зі спеціального модельного воску на трикоординатному плоттері (мал. 1).
В ході роботи емблему Збройних Сил України замінили на емблему Генерального штабу Збройних Сил України, що більше відповідала статусу нагороди, по колу розмістили напис «СЛАВА І ЧЕСТЬ» й лаврові гілки.
Було також розроблено альтернативний варіант малюнка почесного нагрудного знака (мал. 2). Він мав вигляд зірки з чотирьох пучків розбіжних променів, у центрі якої розташовувався круглий давньоруський щит з накладеним на нього мечем вістрям угору, що проходив крізь лавровий вінок. Між пучками променів містилося зображення нарукавних знаків розрізнення посади Наказного Отамана відповідно до наказу Головної Управи Війська Української Народної Республіки (ГУВ УНР) від 24 квітня 1919 р. ч. 276 (шеврон з трьома петлями й Тризуб)[6]. Посаду Наказного Отамана Народної Республіканської Армії було встановлено законом, ухваленим Радою Народних Міністрів УНР 20 лютого 1919 р. і затвердженим Директорією 24 лютого. Відповідно до цього закону, оголошеного у наказі ГУВ УНР від 10 березня 1919 р. ч. 210, Наказному Отаманові доручалося «безпосереднє ведення військових операцій», йому підпорядковувалися «всі галузі дієвої армії во всіх відношеннях». Наказний Отаман підлягав через Головного Отамана лише Директорії УНР і відповідав перед нею[7]. Отже, посаду Наказного Отамана слід вважати відповідником посаді Головнокомандувача Збройних Сил.
Розглянувши запропоновані варіанти почесного нагрудного знака начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал армії України Сергій Кириченко зупинив свій вибір на знаку у вигляді шестипроменевої зірки. Це дало змогу Головному управлінню особового складу розпочати підготовку проекту наказу про його встановлення.
Почесний нагрудний знак «Слава і честь» встановлено наказом начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України від 20 жовтня 2009 р. № 111. Цим наказом затверджено положення про нагрудний знак, його опис та малюнок.
Відповідно до положення, нагрудним знаком нагороджуються особи старшого та вищого офіцерського складу Збройних Сил України за визначний особистий внесок у справу розбудови і розвитку Збройних Сил України, підтримання високої бойової та мобілізаційної готовності військ (сил), зміцнення обороноздатності та безпеки держави. Як правило, згадані особи вже повинні бути нагородженими іншими почесними нагрудними знаками начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України.
Нагородження здійснюється за особистим рішенням начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України з нагоди державних, професійних свят, особистих ювілеїв, при звільненні з військової служби.
Носять нагрудний знак з правого боку грудей і розміщують після заохочувальних відзнак Міністерства оборони України.
Почесний нагрудний знак «Слава і честь» (мал. 3) має вигляд шестипроменевої зірки з розбіжними двогранними променями білого металу. Між великими променями зірки є коротші жовті промені, середина яких покрита червоною емаллю.
Посередині зірки круглий медальйон жовтого металу, покритий напівпрозорою синьою емаллю, на якому - емблема Генерального штабу Збройних Сил України, що вказує на належність нагороди. Довкола медальйона напис «СЛАВА І ЧЕСТЬ» та зображення двох схрещених лаврових гілок, що символізують славу.
Стрічка нагрудного знака, що використовується на планці, поєднує білий колір, який символізує самовідданість, та основні кольори прапорів видів Збройних Сил України: малиновий (Сухопутні війська), блакитний та жовтий (Повітряні Сили), білий та синій (Військово-Морські Сили). Відрізок стрічки для виготовлення планки вручається нагородженому разом із самим знаком та посвідченням – перший подібний випадок у нагородній практиці військового відомства. Цікаво, що була ідея розміщення на планці металевої емблеми Збройних Сил України посередині білої смуги, але зрештою від неї відмовилися.
Перші вручення почесного нагрудного знака «Слава і честь» відбулися 18 листопада 2009 р. з нагоди Дня Генерального штабу Збройних Сил України. Високої нагороди були удостоєні начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України у 2004-2009 рр. генерал армії України Сергій Кириченко і перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України у 2006-2009 рр. генерал-полковник Геннадій Воробйов[8].
На вручених їм знаках поверхня променів зірки була нікельована. Надалі при виробництві зірку стали тонувати під старе срібло.
Станом на середину травня 2010 р. кількість нагороджених почесним нагрудним знаком «Слава і честь» становить близько 55 осіб.
_________________
Примітки:
[1] Nacionālie bruņotie spēki: formas tērpi, dienesta pakāpes, apbalvojumi=National Armed Forces: uniforms, ranks, awards. – Tevijas sargs, 2009. – L. 68-72.
[2] Муравйов О. Почесні нагрудні знаки начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України//Знак. – 2007. – Ч. 41. – С. 10.
[3] Муравйов О. Зв’язківцям та рятівникам//Народна армія. – 2008. – 12 листопада; Його ж Нові почесні нагрудні знаки начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України//Знак. – 2009. – Ч. 47. – С. 9-10.
[4] Муравйов О.Б., Чмир М.В., Корж Н.В., Лук’яненко Т.А. Почесні нагрудні знаки начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України//Вісник Української академії геральдики, товарного знаку та логотипу. – 2006. – № 65. – С. 45.
[5] Чмир М. Чим нагороджує Міністерство оборони//Камуфляж – 2007. – № 5. – С. 10.
[6] Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). – Ф. 1078 – Оп. 2. – Спр. 4. – Арк. 58.
[7] ЦДАВО України. – Ф. 1075 – Оп. 2. – Спр. 5. – Арк. 142. Посаду Наказного Отамана було скасовано законом від 19 липня 1919 р. (оголошений наказом ГУВ УНР від 22 липня 1919 р. ч. 82). Командування Армією УНР і виконання обов’язків Командуючого армією прийняв на себе Головний Отаман війська УНР на правах Верховного Головнокомандуючого (ЦДАВО України. – Ф. 1075 – Оп. 2. – Спр. 3. – Арк. 34).
[8] Муравйов О. За особистий значний внесок – “Слава і честь”//Народна армія – 2010. – 14 січня.

Чмир М. Почесний нагрудний знак «Слава і честь» // Цитаделя: Львівський міліарний альманах. – 2010. – Ч. 1 (3). – С. 103-107.
Аватар користувача
ABG
Site Admin
 
Повідомлення: 8678
З нами з: 18 грудня 2009, 21:34
Звідки: Львів


Повернутись в Нагородні та інші нагрудні знаки

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

cron