Форум Українського геральдичного товариства

Історія пошти першої незалежної української держави, Української Народної Республіки , що випустила перші українські поштові марки з оригінальним малюнком, охоплює короткий відрізок часу з 1918 по 1921 рік.
Цей період також залишив близько 130 державних марок з надрукам Тризуба, п’ять випусків власних листівок, одна поштова картка і один поштовий переказ.
Першу серію марок державної пошти УНР (5 купюр з номіналом 10 — 50 шагів) віддано в обіг у сер. липня 1918, а 04.01.1919 додано марку вартістю 20 гривень із зміненою назвою «Українська Держава». У червні 1918 в Києві видано 6 гербових марок з номіналом 40 шагів — 10 карб. Рисунки для них виконали Г. Нарбут (8), А. Середа (3) і Л. Обозненко (1). На основі закону від 18.04.1918 частину першої серії, названої «шагівковою», друкували на картонику і з написом на звороті «Ходять нарівні з дзвінкою монетою». Їх вживано замість монет, які зникли з обігу.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0% ... 0.9D.D0.A0

На підставі закону Центральної Ради від 18 квітня 1918 року замість влучених з обігу розмінних монет були випущені марки-гроші з номіналом від 10 до 50 шагів.
На марках були зображені наступні сюжети: 10 шагів – Тризуб на тлі стилізованого зображення Сонця, від якого розходяться промені над Землею; 20 шагів – селянин з косою, зображення Трзуба; 30 шагів – алегорія «Молода Україна» (дівоча головка у вінку); 40 шагів – Тризуб в обрамленні рослинного орнаменту, внизу праворуч – два схрещені поштові ріжки; 50 шагів – номінал марки «50 шагів», обрамлений рослинним орнаментом у вигляді вінка з двома схрещеними поштовими ріжками у верхній його частині. Малюнки для перших два марок виконав А. Середа, три інших – Г. Нарбут. Вони друкувалися в київській друкарні Василя Кульженка (по Пушкінській вулиці, 6) і в одеській друкарні Юхима Фесенка на тонкому картоні, із зубцями і без клею. На звороті зображений герб УНР (Тризуб) і подано напис у чотири рядки українською мовою: «Ходити / нарівні / з дзвінкою / монетою».

Щоб зупинити наплив з Росії давніх п. м. і запобігти втраті державного скарбу, 20.08.1918 гетьманське Мін-во Пошти ухвалило передрукувати всі наявні запаси рос. марок укр. держ. гербом. Вперше такі п. м. з наддруком Тризуба появилися в обігу 13.08.1918, а листівки вже 16.07.1918. Наддруки робилися місцевими засобами у 6 поштових округах: Київ., Полтавській, Харківській, Катеринославській, Одеській і Подільській. Тризуб відтискали всілякими способами, нерідко ручним, тому виникло багато відмін його форми, величини й кольору. Досліди виявили 52 основні типи Тризубів, 68 варіантів і 13 хибодруків, разом 133 головні відміни. Українізації підлягли різні п. м. царської Росії, а в Жмеринці 08.08.1919 додано Тризуб і на п. м., виданих урядом О. Керенського 1917. Всі українські п. м. були в Україні в обігу ще деякий час після залишення її Директорією УНР. Найпізніша стверджена дата — 05.07.1921 (Катеринослав).
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0% ... 0.9D.D0.A0

4 січня 1919 року, вже після падіння Гетьманату, була випущена поштова марка з назвою держави «Українська Держава» номіналом 20 гривень. Малюнок марки: орнамент у вигляді рамки у стилі барокко із зображенням Тризуба у верхній її частині. Автором цієї марки був художник Л. А. Обозненко. Зважаючи на високий номінал вона використовувалася переважно на формах для грошових переказів і на посилочних квитанціях.

Після падіння Гетьманату 14 листопада 1918 року, влада на Україні перейшла до Директорії. Було відновлено назву держави Українська Народна Республіка. 1919 року адміністрація Директорії замовила у віденській друкарні військово-географічного інституту серію з 14 марок із номіналами від 1 до 200 гривень.
На марках були зображені наступні сюжети і портрети: 1 гривня – герб УНР, 2 гривні – алегорія «Молода Україна», 3 гривні – ферма, 5 гривень – волова упряжка, 10 гривень – Богдан Хмельницький, 15 гривень – Іван Мазепа, 20 гривень – Тарас Шевченко, 30 гривень – Павло Полуботок, 40 гривень – Симон Петлюра, 50 гривень – козак-музикант, 60 гривень – будівля Парламенту, 80 гривень – козаки на човні, 100 гривень – пам’ятник Святому Владимиру, 200 гривень – млин.
Малюнки шести з цих марок і загальне оформлення серії зробив український художник М. Івасюк, зображення на інших марках було виконано на основі графічного зразка Тризуба, портретів Т. Шевченка, Б. Хмельницького, І. Мазепи, С. Петлюри і фотографій історичних об’єктів. Випуск отримав назву віденська серія. Друкування марок завершене 31 травня 1921 року.
У зв’язку з витісненням військ Директорії за межі України марки поштового застосування не мали. Марки віденської серії використовувалися надалі емігрантськими організаціями як агітаційні і для виготовлення різного роду фантастичних надруків.

Прибувши до Тарнова в Польщі, уряд УНР ухвалив 26.08.1920 вилучити з обігу всі попередні власні випуски і замінити їх новим виданням з 14 купюр, що були саме в друку. Це т. зв. віденська серія з номіналами 1 — 200 гривень, для якої рисунки на 6 купюр виконав М. Івасюк. Друк марок закінчено 31.05.1921, але вже в листопаді 1920 уряд перебрав частину накладу купюр 10, 20 і 40 гривень з наміром вживати нові п. м. на звільненій від більшовиків території. Для цієї ж мети вже 01.08.1920 виготовлено в Тарнові серію з наддруком на «шагівкових» п. м. УНР «Кур'єрськопольова Пошта» і новими номіналами у гривнях. Також 02.05.1922 з доручення екзильного уряду УНР наддруковано на трьох марках віденської серії «УПП» (11 купюр). Ці видання в обігу не з'явилися.
Українські тимчасові п. м. почали фальшувати вже в кінці 1918 на Південній Україні, а пізніше фальсифікати продукували спекулянти за кордоном. Вони підробляли наддруки і поштові штемплі та творили навіть неіснуючі вартості, т. зв. «фантастичні». Союз філателістів України у Німеччині успішно виявляв ці фальсифікати.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0% ... 0.9D.D0.A0

1 серпня 1920 року урядом УНР у вигнанні в Тарнові здійснено спекулятивний випуск для кур’єрсько-польової пошти національної армії Західної Галичини. Чорний чотирьохрядковий надрук «Кур’єрсько- / польова / Пошта» і нового номінала в гривнях на перших поштових марках УНР.
Ці марки передбачалося використовувати для польової пошти при військовому поході на Україну, що планувався, але який так і не відбувся.
З цією ж метою в листопаді 1920 року уряд УНР у вигнанні, що знаходилося вже у Варшаві, відібрав три марки віденської серії в 10, 20 і 40 гривень. 2 травня 1922 року на цих марках у Відні було зроблено чорнй друкарськй надрук абревіатури «У.П.П.» ( «Українська польова пошта» ) в прямокутній рамці і нового номіналу. Всього було випущено 11 марок.
Ці випуски в поштовому обігу ніколи не були і розповсюджувалися лише через торговців філателій.

Марки ЗУНР
Т. зв. «львівський» випуск – надрук ручним металевим штемпелем у восьмикутній рамці герба з Левом і назви республіки українською мовою «Західно Укр. Народна Република» чорною фарбою на чотирьох австрійських поштових марках – був виготовлений у Львові 20 листопада 1918 року. Марки були в обігу у Львові два дні і пізніше якийсь час у Станіславові, Ходорові і Коломиї.
«Коломийській» випуск – друкарський надрук чорною фарбою в два рядки «Укр. Н. Р.» і нового номінала без вказівки валюти на чотирьох австрійських марках. Надрук проводився в друкарні Браунера (Коломия).
Були також випущені беззубцеві реєстраційні ярлики для рекомендованих листів із надруком вартості в сотиках на рожевому папері. Ярлик номіналом в 30 сотиків вийшов 12 грудня 1918 року, а 4 січня 1919 року був випущений ярлик номіналом у 50 сотиків.
За даними каталога «Скотт» (Scott, 2006), ця наклейка була введена в дію з 1 січня 1919 року, проте поштове відомство Коломиї не знало про відповідне рішення уряду ЗУНР приблизно до 7 січня.
При цьому стара наклейка продовжувала використовуватися в комбінації з австрійськими 20-геллеровыми марками до тих пір, поки її запаси не вичерпалися, після чого стали застосовувати нову наклейку.

«Станіславівські» випуски
Надалі було зроблене три «станіславівські» випуски - надрук на 48 австрійських поштових і трьох доплатних марках, 12 доплатних марках Боснії і 31 марці польової пошти Австро-Угорщини.
Перший «станіславській» випуск. 18 березня 1919 року в приватній друкарні в Станіславові були вироблені друкарські надпечатки чорною фарбою в три рядки «Пошта Укр. Н. Реп.» і найменування валюти на 19 австрійських марках.
У кінці квітня відбувся повторний випуск – друкарський надрук чорною фарбою на десяти австрійських поштових і одній доплатній марках та одній марці польової пошти. Від попереднього випуску надрук відрізнявся наявністю у верхній частині двох горизонтальних ліній, відсутністю зірочок і розділенням складів у назві валюти: «ша – гiв» .
Другий «станіславівський» випуск. 5 травня 1919 року проведено друкарський надрук чорною фарбою в три рядки «Пошта Укр. Н. Реп.» і найменування валюти на 12 доплатних марках Боснії. Після надруку доплатні марки використовувалися як звичайні поштові. Пізніше були надруки на 23 марки польової пошти Австро-Угорщини.
З 8 по 13 травня 1919 року в Державній друкарні Австрії у Відні були виконані друкарські надруки чорною фарбою Тризуба й по кутах марки «З. У. Н. Р.» на 19 австрійських марках. Каталог «Скотт» виділяє марки з надруком Тризуба в окремий випуск.
Третій «станіславівський» випуск. З 9 по 12 травня 1919 року проведено друкарський надрук чорною фарбою в два рядки «Пошта Укр. Н. Реп.» і нової вартості на семи марках польової пошти Австро-Угорщини, а 12 липня того ж року – на двох доплатних марках Австрії.

Випуски, що не поступили в обіг

1919 року адміністрацією Західної області Української Народної Республіки (ЗО УНР) були замовлені в Державній друкарні Австрії дві серії марок оригінальних малюнків. До моменту виконання замовлення, в травні 1919 року, УНР втратила контрольовану нею територію, і марки в обіг не поступили. Майже весь тираж був знищений, за винятком невеликої частини, проданої для покриття витрат на видання марок.
Перша серія включає три беззубцеві поштові марки номіналом в 10, 20 і 50 сотиків і дві зубцеві номіналом в 1 і 10 корон. На марках зображена алегорія єдиної України: комбінація з трьох гербів і напис: «Українська Народня Республіка З. О.» .
Друга серія складається з 12 марок. На чотирьох з них зображений Архангел Михайло, на іншій четвірці – Тризуб (герб України), а на решті – галицький лев; номінал від 5 сотиків до 3 корон; напис: «Українська Народня Республіка Західня область» . Цю серію поштових марок виявили лише 1954 року.
Для Західної області УНР також було випущено дев’ять цілісних речей і три поштові формуляри.

Нереалізовані проекти поштових марок авторства Г. Нарбута.

Перші українські поштові марки: від УНР до Незалежності
http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2 ... /18559/#14

https://www.europeana.eu/en/search?page ... jT4pV6nPTI

Максимчук Ю. Українські поштові марки
скачати можна з http://diasporiana.org.ua/rizne/930-mak ... ovi-marki/

Уточнення ілюстративного матеріалу про поштові марки та марки-шаги.



Такий вигляд мають поштові марки, якими займалося й розсилало Міністерство пошт і телеграфів по всій території Української Держави. Марки виготовлялися з тонкого прозорого (0,045 мм) та дещо щільнішого (0,055 мм) паперу, без зубців (!), різані. Їх наклеювали на поштові відправлення. Натомість, марки-гроші виглядають інакше, попри певну схожість із поштовими марками, яка часом призводить до плутанини (особливо в ілюстраціях).



З 1 березня 1918 р., згідно з опублікованим законом Центральної Ради, маємо нову грошову одиницю - гривню, що становила половину карбованця і ділилася на 100 шагів. Марки-шаги мають зубці (!), виготовлені із тонкого картону. На звороті обов'язково - Тризуб та напис у чотири рядки: «Ходить / нарівні / з дзвінкою / монетою».

Марка-шагівка, що побувала в обігу, номіналом 40 шагів.