Форум Українського геральдичного товариства

Дякую за інформацію. Мене цікавлять книги кінця 18-початку 19 століття.

Метричні книги римо-католицької митрополичої консисторії (ф. 618, оп. 2):
http://www.mtg-malopolska.org.pl/images ... storz.djvu

Nr. 1215-1226

Перелік/пошук метричних книг у збірці ЦДІАУЛ:
- греко-католицьких - http://www.halgal.com/halgal.asp
- римо-католицьких - http://www.halgal.com/halgalrc.asp
- єврейських - http://uht.org.ua/ua/part/genealogija/article;123/ http://www.rtrfoundation.org/search.php

Наскільки достовірними можна вважати карти земельного кадастру Галичини 1847 року. Я маю на увазі чи вказані на карті будинки відповідають їх реальній кількості. Хто-небудь працював в цьому напрямі?

Балимба написав:Наскільки достовірними можна вважати карти земельного кадастру Галичини 1847 року. Я маю на увазі чи вказані на карті будинки відповідають їх реальній кількості. Хто-небудь працював в цьому напрямі?

Кадастрові карти фіксували реальний стан поділу землі та забудови, на підставі чого потім визначали розміри прибутків та податків. Очевидно, що в кадастрові карти регулярно вносили зміни, іноді домальовані на оригіналах з середини ХІХ ст., але частіше внесені на нових копіях (чи паперових, чи на кальках), аж до 1930-х років.
Якщо мова про достовірність, то оригінали середини ХІХ ст. фіксують повний стан на той час. Їх можна звірити з планами земельних ділянок, які виконувалися землемірами при натурних обмірах і складалися в масштабі, якщо не помиляюся, 1:1440, а вже на основі цих планів виготовляли кадастрові карти з масштабом вдвічі меншим (1:2880). Плани земельних ділянок також є в ЦДІАЛ (не знаю, чи для всіх населених пунктів, бо досить давно працював з матеріалами цього фонду).

ЦДІАЛ Ф.186 "Крайова земельно-податкова комісія, м. Львів, 1869-1939", оп. 1, од.зб. 5993 "Журнал обліку і плани земельних ділянок с. Ослави Чорні, 1847" це ті матеріали про які йшла мова? Чи реально вивчити їх в архіві особисто?

Балимба написав:Це ті матеріали про які йшла мова? Чи реально вивчити їх в архіві особисто?

Так, це ті матеріали. Раніше їх видавали без проблем, але я вже давно з цим фондом не працював, то не знаю як тепер виглядає справа. Хоча не думаю, що виникли якісь проблеми.

Балимба написав:ЦДІАЛ Ф.186 "Крайова земельно-податкова комісія, м. Львів, 1869-1939", оп. 1, од.зб. 5993 "Журнал обліку і плани земельних ділянок с. Ослави Чорні, 1847" це ті матеріали про які йшла мова? Чи реально вивчити їх в архіві особисто?

Тільки вчора повернувся з Львова. Працював і з ф.186, правда мої карти знайшов в оп.10, причому на базі карти 1853 року існують карти за наступні роки , що дає можливість чітко прослідкувати зміни по забудові та розподілу земельної власності. Доступ до фонду не обмежений. В інших описах ф.186 можна знайти журнали обліку та картотеки землевласників , це важливо тому,що на картах не стоять номери будинкі ,а помічені топограф. номери ( напр. топогр. позначка В7 відповідає буд. № 1 ) і тільки поєднавши данні цих двох джерел можна розібратися . В деяких випадках збереглися карти з Йосифінської та Францисканської метрик.Пізніше спробую виставити фото карти.

Так виглядають карти.

jar написав:Так виглядають карти.

Це Ви дали кольоровий оригінал карти з середини ХІХ ст., на якій дерев'яні споруди зафарбовані жовтою аквареллю, а кам'яні – червоною. На пізніших картах переважно кольорових розмальовок не було, хіба різні новопобудовані споруди наносили червоним чорнилом чи тушшю.

Знайшов у краєзнавчій літературі карту свого села. автор книги подає що це карта з 1786 року (тобто часів Йосифінської метрики). Але той же автор подає, що у 1781 році в селі було 52 будинки, а в 1819 році - 61 будинок. А на карті - понад сотня будівель. Це могло б відповідати середині 19 століття - але надто примітивна карта для цього часу. Цікаво було б довідатися якого періоду може бути ця карта (на жаль вона об'ємна і тому даю посилання):
http://fotky.com.ua/view/full/74078_c8q2h

Балимба,цілком можливо, що карта 1780 років ( правда маю сумнів , що це кадастрова карта). Очевидно автор подає кількість жилих будинків ( господарств )за вказані роки , а не загальну кількість будівель. Зверніть увагу на мою карту. Там зображено далеко не все село, а споруд біля 70 шт. хоч на той період в селі було тільки 65 господарств.

jar міг би з Вами погодитись, але... на поданій Вами карті чітко видно що групи будинків обєднуються у окремі господарства. А тут видно що це окремі символи ( скоріш за все господарства) тому, що коли звернути уваги на окремо стоячі будинки ( а це зазвичай найбагатші жителі села) то неймовірно, щоб у них не було господарських споруд. Крім того якщо взяти до уваги масштаб карти - якби це були реальні будівлі то вони мали б довжину 60-70 метрів. А якщо припустити, що це все-таки карта середини 19 століття але не кадастрова, а загальна карта повіту ?

Балимба написав:Знайшов у краєзнавчій літературі карту свого села. автор книги подає що це карта з 1786 року

Ця карта дуже схожа на топографічну карту Галичини Ф. фон Міга, яку датують 1779-1782 рр. Там аналогічна форма подачі й підписів, і забудови.

Що стосується кадастрових карт, то ось:
"23 грудня 1817 року імператор Франца І наказав провести загальний економічний огляд всіх земельних ділянок в провінціях Австрійської монархії. Грандіозний проект вимагав виконання докладних обмірів 670 000 км² території імперії в результаті яких створено близько 330 000 аркушів карт.
Оригінальні аркуші карт створювалися в кольорі у форматі 53х66 см. На картах позначалися всі межі земельних ділянок із зазначенням їх призначення у шкалі 1: 2880.
Сьогодні близько 54 000 карт і реєстрів з іменами власників зберігаються у Відні в Кадастровому Архіві Федерального бюро метрології та геодезії. Центральний державний історичний архів у Львові зберігає близько 25 000 кадастрових карт, які були виготовлені між 1824 і 1854 роками.
Сьогодні кадастрові мапи одного з найамбітніших картографічних проектів XIX ст. роззосереджені серед дев'яти країн - Австрії, Польщі, України, Румунії, Чехії, Словаччини, Словенії, Хорватії та Італії.
Кадастрові карти і реєстри власників мають велике значення для геодезисти, істориків і географів. Вони описують історію володіння, кордонів, використання земельних ділянок в масштабах 1:2880, 1:1440 або 1:5760".

Коли встановлювалися номера будинків в Галичині - під час створення Йосифінської метрики, чи пізніше і чи залишалися вони сталими? Тобто чи можна вважати номери будинків допустимо в 1880 роках і в 1820 ідентичними? Щодо карти якої я подав - за моїми підрахунками на ній позначені 102 будинки і церква. На місці де я народився був побудований будинок під № 103 а на цій карті його точно немає.
З приводу датування карти - виглядає справді на кінець 18 століття, але як пояснити вдвоє більшу кількість будинків, я не знаю....

Балимба написав:Коли встановлювалися номера будинків в Галичині - під час створення Йосифінської метрики, чи пізніше і чи залишалися вони сталими? Тобто чи можна вважати номери будинків допустимо в 1880 роках і в 1820 ідентичними? Щодо карти якої я подав - за моїми підрахунками на ній позначені 102 будинки і церква. На місці де я народився був побудований будинок під № 103 а на цій карті його точно немає.
З приводу датування карти - виглядає справді на кінець 18 століття, але як пояснити вдвоє більшу кількість будинків, я не знаю....

Номерація проведена в Йосифінській метриці. Зміни були але не значні , при побудові нового будинку (перебудові старого ) на території існуючого "господарства" добавлявся дріб ( № 70 ; № 70/1 ) . Коли будували на новому місці то давали подальші номери ( так біля №1 міг стояти №80).Я зустрічав номери будинків які відповідали номеру парцелі. Можу Вам сказати , що дуже легко прослідковую всі зміни в забудові і зміни господарів ( наслідників ) з допомогою журналів і списків посідачів з того ж ф.186