Реєстр Війська Запорозького 1649 р.— унікальна пам'ятка історії та культури українського народу половини XVII ст., важливе джерело з історії українського козацтва та державності України.
Існують численні документальні свідчення про складання в різні часи козацьких реєстрів, які, нажаль (за винятком списку невеликої групи козаків 1581 р. ), не збереглися. За умовами угод з польським урядом вони включали кілька тисяч чоловік. Реєстр 1649 р,, що дійшов до нас, вражає масштабністю — він охоплює понад 40 тис. козаків.
КОДИКОЛОГІЯ І ПАЛЕОГРАФІЯ РУКОПИСУ «РЕЄСТР ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1649 РОКУ»
Загальновідомо, що головним чинником будь-якої книги є її зміст. Однак неабияке значення має й її оформлення, зокрема, наскільки окремі складові частини рукопису залежать від його змісту і сприяють його розкриттю.
Реєстр Війська Запорозького 1649 р. зберігається в РДАДА у зібранні рукописів Ф. Ф.Мазуріна (ф. 196, оп. 1, их пспр. 1691) у вигляді рукописної книги, формат якої 312 X 192 мм. Як відомо, в XVII ст. папір виробляли окремими аркушами, формат яких залежав від розміру форми і становив приблизно 460—500 х 370— 410 мм.
Для написання Реєстру використовувався папір Із зображенням гербової шляхетської емблеми — щита з двома навхрест ключами-булавами (герб «Клямри»— «Ключі»). Такий папір був на той час поширений в Україні, зокрема використовувався для написання актових книг половини XVII ст. З таким водяним знаком у книзі налічується 183 аркуші, з них на 102 аркушах щит розташований булавами донизу, а на 81 — булавами догори. Лише два передостанні аркуші, на одному з якідписи Б. Хмельницького Й І. Виговського та печатка, а другий — чистий, мають інший водяний знак — зображення двоглавого орла з розпростертими крилами. У зв'язку з цим постає питання, чи випадково потрапили в книгу два аркуші паперу з іншим водяним знаком, чи, можливо, папір з таким водяним знаком використовувався в особливих випадках, зокрема для підписів урядовців.
Будь-який рукопис набував вигляду книги після його оправлення, оскільки писали тоді у окремих зшитках із кількох аркушів (4—5), складених удвічі. Саме такий метод написання Реєстру використали його укладачі. Наприкінці кожного із зшитків проставлено рекламу (кустоду) — перше слово тексту наступного зшитка, написане на нижньому полі звороту останнього аркуша попереднього зшитка, як позначка для правильного послідовного складання зшитків під час комплектування книги. Почерк і колір чорнила кожної кустоди свідчать, що її ставив писар, який завершував зшиток.
Послідовність зшитків у Реєстрі позначалася також арабськими цифрами на першому аркуші кожного зшитка праворуч біля самого краю нижнього поля. Відсутність цифрових позначок на кількох зшитках рукопису пояснюється тим, що їх зрізали під час оправлення книги. Нумерацію зшитків виконано однаковим чорнилом.
На останньому аркуші Реєстр скріплений під писами Б. Хмельницького й І. Виговського та печаткою. Для оформлення печатки посередині наступного аркуша надрізали по горизонталі папірець довгастої форми, загнули на зворотню сторінку попереднього аркуша, під нього налили сургуч і поставили печатку. Печатка округлої форми, всередині зображений козак у шапці, який обернувся ліворуч. На лівому боці козака шабля, а на лівому плечі — рушниця, яку він підтримує лівою рукою. Права рука вільна, ледь зігнута в лікті. По овалу печатки напис: «Печать Воиска єго королєвскои милсти Запорозького». Між написом у верхній частині овалу невеликий хрестик.
