Форум Українського геральдичного товариства

Пропоную до розгляду цехову геральдику/вексилологію/символіку (якщо я нічого спросоння не наплутав, то таких тем ще немає, тому створюю нову). Самому поки-що трапилось на очі Петренко М.З. Українське золотарство XVI-XVIII ст. - Наукова думка, 1969 Цитую із 27 ст.

Реліквій золотарських цехів до нас дійшло дуже мало. У Львівському державному історичному музеї експонуються дві печатки Львівського золотарського цеху. Печатка XVII ст. вигравірувана на сріблі. В центрі, на троні, в біскупській шапці зображен святого Єлегуша (патрона золотарів) з молоточком і келихом в руках. Біля його ніг - лев, який лапами підтримує геральдичний щиток з емблемою Золотарського цеху. По краю печатки латинський напис. Друга печатка виготовлена у XVIII ст. В центрі її, в овалі, зображено лева з дворянською короною на голові, що йде на задніх лапах вліво. Довкола овала геральдичне обрамлення з князівською короною зверху. По краях печатки німецький напис.
В архівних справах є відбиток печатки Київського срібного цеху. В її центрі зображено стіл, на якому стоять келих і кофейник. Під столом різні золотарські інструменти. Над столом - дворянська корона, обабіч - обрамлення з листя рослин. Довкола напис: "Печатка цеха серебрянного и золотого 1820 г."
До наших днів збереглася корогва Ніжинського срібного цеху кінця XVIII ст. (ЧДІМ). Зроблена вона з мідної бляхи і має форму флюгарки. На одній стороні корогви, в центрі, накладний срібний медальйон овальної форми, на якому викарбувано церковний престол з дарохранильницею, келихом і Євангелієм. Ліворуч від престолу зображено постать святого на повний зріст з хрестом у лівій руці. Довкола його німба напис:"Преподобный отецъ нашъ Андроникъ златаръ Александрийский". Знизу, під престолом, другий напис: "1786 года месяца июня 6 числа". Ще нижче зображено годинник, на циферблаті якого стрілки показують 9 годин. Тут же по-латині написано: "SMANOT". Праворуч від престолу стоїть чайник, ліворуч від постаті Андроника - колесо, а під ним кофейник. Медальйон обрамлений черепашковим орнаментом. З протилежного боку, на корогві, другий накладний медальйон із срібла, такого ж розміру і форми, як і перший. Зверху на ньому викарбувана царська корона, а під нею накладена велика літера "Н", що означає "Ніжинський". Внизу під літерою, праворуч - сидяча постать, що показує указкою на дошку із зображенням голови, ліворуч - рука з терезами, під ним в'язка ключів і скринька. Біля древка напис: "Сооруженъ сей значикъ от управы серебренической Нежинской за управного старшины Федора Стефановича Шнурчевского и товарищей его Петра Корсакевича, Ивана... також и гласного Иосифа Конъесарева и всею управою братією коштомъ и стараниемъ их 1786 году июня 6 дня".

Хтось має ще інформацію по українським золотарям (по іншим цехам пропоную робити окремі теми)? А хто такий "SMANOT"?

У збірнику 4-ї наукової геральдичної конференції (1994) є матеріал В. Гавриленка "Спроба визначення емблеми цеху золотарів: сігіллограма", в якому описано 3 львівські печатки, ужгородського цеху, кам'янецького, а також згадано про київський і ніжинський.

За матеріалами згаданої статті В.Гавриленка:

1)печатка на "Акті судового розгляду в справі спору з золотарським цехом про право пропінації" 1589 р. - у середині печатки на вирізному геральдичному щиті, поділеному на 4 поля, розміщені емблеми : 1) келих (золотарі), 2) три щити (маляри), 3) глечик з фігурною ручкою (конвісари), 4) гармата (пушкарі). Навколо напис "*ZLOTNY*MALARS*KONVYSAR*PVSKARS". (До 1595 р. львівські золотарі входили в до збірного цеху із усіма вище перерахованими).

2) печатка із зображенням патрона цеху золотарів св. Еґілія в єпископському вбранні на троні, в правій руці - молоток, у лівій - келих. Перед святим - шафа зі знаряддям праці та виробами ремесла (зокрема підсвічником), праворуч - невелике кувадло, біля ніг - крокуючий вліво (геральдично) лев, що підтримує лапою щит, на якому вирізьблено високий келих з кришкою і заокругленою ручкою. Навколо напис: "SIGIL: CONTVB AVRIFA: LEOPOL". Штемпель срібний, з дерев'яною ручкою, діаметр - 32 мм (зберігається у Львівському історичному музеї, №2113). Печатка виготовлена при закладанні самостійного цеху 1595 р. або невдовзі після цього.

3) наступна печатка, як зазначено в її легенді, - "працюючих в золоті й сріблі" - походить з XVIII ст. На коронованому овальному щиті з бароковим картушем "папський" герб м.Львова: зіп'ятий на задніх лапах лев з трьома кульками і зіркою. Навколо напис німецькою мовою: "+SIGIL DER GOLD UND SILBER ARBEITER C. U. L. INNUNG DER HAUPTSTADT LEMBERG". Штемпель бронзовий, посріблений, з такою ж ручкою (ЛІМ, №1132).

(імовірно, ці дві печатки відповідають описаним у моєму першому повідомленні, із книги "Українське золотарство"... але чому патрона звуть то Єлегушем, то Еґілієм, а в описах то є "шафа зі знаряддям праці та виробами" і кувадло, то немає. Рік - то вказано "1595 чи невдовзі", то розмито "XVII ст."
з "німецькою" печаткою не краще - то у Гавриленка випущено, що "лев з дворянською короною на голові, що йде на задніх лапах вліво, довкола овала геральдичне зображення з князівською короною зверху", але чітко вказано, що "лев з трьома кульками та зіркою" та наведено напис, чого немає в "Українському золотарстві"... може я і зануда, але хотілося б чимбільш інформації...
Єдине, що збиває мене, як людину необізнану із особливостями нумерації експонатів у музеях, так це те, що в "Українському золотарстві" ці печатки подані під номером 372 і СФ-838, а в статті Віталія Гавриленка - №2113 і №1132... якби не прив'язка в обох джерелах до Львівського історичного музею, подумав би, що то 4 різні печатки)

4) печатка цеху золотарів Ужгорода - в центрі постать св. Еґілія в образі ремісника, який сидячи працює над виготовленням келиха. В лівій руці тримає молоток, у правій - заготовку для келиха, що розміщується на кувалді. Навколо напис: "+ SIGILYM + CEH + AVRIFABRORVM + DE UNG + 1666."

5) печатка Київського срібного цеху... в "Українських золотарях" - див. вище, у Гавриленка коротше - "келих, корона, глек, молоток).

6) Ніжинський цех - за Гавриленком, на печатці зображено "щит, знаряддя та вироби ювелірів"

Також у збірці тез 4-ї конференції Євген Назаренко у статті "Юхим Сіцінський про прапори, знаки і печатки цехів на Поділлі" наводить опис печаток золотарів Кам'янця-Подільського:
7) печатка (для мастики) із зображенням ложки, виделки і ножа, складених навхрест і з написом: "Тов. старш. ювел. цех Кам. об. упр.", а також

8) печатка з точнішим текстом: "Печ. Кам.-Под. старш. ювел. цеха общ. рем. упр." Ця ж таки печатка (судячи з напису) наведена у Віталія Гавриленка, але в описі зазначено "перехрещені ложка, виделка, ніж, між ними - перстень і обручка" і наведено зображення, де ці перстень і обручка чітко видні.

Правильно має бути св. Еліґій (інформація про цього святого: http://en.wikipedia.org/wiki/Saint_Eligius).
У виданні "Економічні привілеї міста Львова (ХV-ХVIII ст.)", Львів, 2007 В. Гавриленко подав у додатках деякі цехові печатки та їх описи. Зокрема, подано "Штемпель (матриця) цеху золотарів, ХVII ст.", яку датує: "1600 р. або невдовзі після цього". Місце зберігання: ЛІМ, № 2432.
Тут, мабуть, якась плутанина з номерами. Хоча сфрагістична збірка ЛІМ дуже велика й включає в себе оригінальні штемпелі, гіпсові відливи та гальванокопії. Тому цілком реально, що в ній є під різними номерами і сам штемпель, і відливка чи гальванокопія з нього. Я давніше працював з цією збіркою, але на цехові печатки особливої уваги не звертав.

Зображення корогви Ніжинського цеху золотарів із книги "Українське золотарство"