Герб Кагарлицького району
Додано: 08 січня 2011, 06:40Офіційно затверджений опис. Чи є помилки у “трактувальників”?
Синє поле щита із золотою зубчастою главою. На ній -чорний ханський намет на тлі двох перехрещених чорних козацьких шабель. В. центрі синього поля − срібна стрільчаста острога, під нею − золоті шестипроменева зірка і півмісяць ріжками догори.
Гербовий щит обрамлений піввінком із золотого колосся і гички цукрового буряка, завершений у підніжжі трьома коренеплодами і перевитий синьо-жовтою стрічкою.
Вгорі щит вінчає ритуальна таріль Черняхівської культури із зображенням старовинного слов'янського календаря. Малий Герб складає гербовий щит без супровідного орнаменту-обрамлення.
Ламана лінія, що поділяє щит на два кольорових поля − золоту главу і синє основне тло, означає: район знаходиться на лінії старовинних, так званих „змійових валів", які складали оборонну межу між давньо-слов'янськими племенами і диким степом. Загострені зубці лінії можна трактувати як верхів'я частоколу − суттєву частину оборонних споруд Київської Русі та пізнішої доби. Є відомості щодо їх наявності у період пізнього середньовіччя та Гетьманщини.
Чорний ханський намет − постійне місце проживання, ставка ханів (каганів), символізує владу в часи, коли на території сучасного району проживали осілі тюркські племена що прийшли зі Сходу і були на службі у Київських князів. Нагадує про давню історію краю та походження назви міста Кагарлик.
Козацькі шаблі − символ здатності мешканців краю боронити свою землю. У часи Визвольної війни на теренах Кагарличчини неодноразово відбувалися запеклі бої між козацькими військами та польською шляхтою. Шабля у геральдиці у середньовічні часи символізувала звитягу, мужність, незалежність, прагнення до перемоги. Символи з герба родини князів Острозьких.
Срібна острога (геральдичний опис у вітчизняних гербовниках − півкільце із загостреним верхів'ям). Походить від давнього геральдичного знаку “огончик “. Символізує устремління вгору, звернення до Бога, приєднання до його чеснот. Подається у супроводі шляховодної зірки та півмісяця.
Шестипроменева зірка − один із найстародавнішніх символів − людства, що потім перейшов у світову геральдику як невід'ємна її складова. Належить до чина так званих астральних знаків. Символ вічності (з ХVIII століття) високих помислів, ідеалів (неминаючих цінностей, значення яких вічне − любов, віра, надія, мудрість). (Існує вираз: “Народився під щасливою зіркою” Девіз “Асі азрега!" або “Асі азіга!"- означає “До ідеалу" та “До зірок".
В класичній геральдиці християнських народів зображалася скрізь, повсюди і завжди, коли потрібно було зобразити саме зірку.
Шестипроменева зірка (плоскісного вигляду, з суцільним полем, тобто “залита" золотом, зрідка − сріблом) називається в фаховій літературі Віфліємською зіркою. Саме її розміщали на всіх відомих нам творах художники середньовіччя та епохи Відродження. Особливо часто вона присутня на парсунах, присвячених народженню Ісуса Христа в Віфліємі, коли до нього прийшли з поклоном волхви. Як символ, що не має специфічного політичного чи національного змісту, саме шестикутна зірка у ХVI-ХІХ століттях особливо широко застосовується в якості символа об'єднуючого. Чимало країн світу включили до державних гербів саме золоту 6-променеву зірку.
Півмісяць − емблема інтернаціональна. У вітчизняній емблематиці (у всіх слов'янських християнських народів) зазвичай прийнято півмісяць зображати поруч із шести або дванадцятипроменевими зірками на куполах храмів у підніжжі Хреста. Символ має своєрідне трактування: “Осяяний храм (і люди в ньому) Хрестом Спасителя, а веде їх у вічний світ добра і миру золотий човен − Місяць під зіркою, що засяяла людству в день народження Божого Сина.
Гербовий щит обрамлено обабіч вінком. Його утворює пшеничне колосся та бурякова гичка, а у підніжжі три коренеплоди цукрового буряка. Символіка вінка − ознака почесті, давній символ нагороди,емблема безсмертя, відповідно, величі. Вінок з пшениці та цукрових буряків символізує та підкреслює аграрний статус району, культивування в ньому цих двох основних видів сільгоспкультур. Вінок перевито синьо-жовтою стрічкою — у відповідності до кольорів Державного Прапора України.
Ритуальна таріль − вінчає в горі вінок і на ній зображено старовинний календар наших пращурів. Символіка тарілі, що є художньою копією знахідок з спадщини славетної Черняхівської культури (III-II тисячоліття до н.е.), передає графічно відомості щодо високорозвинутої культури праслов'ян, наших пращурів.
Календар Черняхівської культури − тісно пов'язаний з давньою історією району, адже саме тут знаходиться досліджений археологами Черняхівський могильник, який і дав назву самій археологічній культурі. Календар підкреслює давні землеробські традиції на теренах району, безперервний та міцний зв'язок в часі − від давнього населення Київщини − до сьогодення.
Синє поле щита із золотою зубчастою главою. На ній -чорний ханський намет на тлі двох перехрещених чорних козацьких шабель. В. центрі синього поля − срібна стрільчаста острога, під нею − золоті шестипроменева зірка і півмісяць ріжками догори.
Гербовий щит обрамлений піввінком із золотого колосся і гички цукрового буряка, завершений у підніжжі трьома коренеплодами і перевитий синьо-жовтою стрічкою.
Вгорі щит вінчає ритуальна таріль Черняхівської культури із зображенням старовинного слов'янського календаря. Малий Герб складає гербовий щит без супровідного орнаменту-обрамлення.
Ламана лінія, що поділяє щит на два кольорових поля − золоту главу і синє основне тло, означає: район знаходиться на лінії старовинних, так званих „змійових валів", які складали оборонну межу між давньо-слов'янськими племенами і диким степом. Загострені зубці лінії можна трактувати як верхів'я частоколу − суттєву частину оборонних споруд Київської Русі та пізнішої доби. Є відомості щодо їх наявності у період пізнього середньовіччя та Гетьманщини.
Чорний ханський намет − постійне місце проживання, ставка ханів (каганів), символізує владу в часи, коли на території сучасного району проживали осілі тюркські племена що прийшли зі Сходу і були на службі у Київських князів. Нагадує про давню історію краю та походження назви міста Кагарлик.
Козацькі шаблі − символ здатності мешканців краю боронити свою землю. У часи Визвольної війни на теренах Кагарличчини неодноразово відбувалися запеклі бої між козацькими військами та польською шляхтою. Шабля у геральдиці у середньовічні часи символізувала звитягу, мужність, незалежність, прагнення до перемоги. Символи з герба родини князів Острозьких.
Срібна острога (геральдичний опис у вітчизняних гербовниках − півкільце із загостреним верхів'ям). Походить від давнього геральдичного знаку “огончик “. Символізує устремління вгору, звернення до Бога, приєднання до його чеснот. Подається у супроводі шляховодної зірки та півмісяця.
Шестипроменева зірка − один із найстародавнішніх символів − людства, що потім перейшов у світову геральдику як невід'ємна її складова. Належить до чина так званих астральних знаків. Символ вічності (з ХVIII століття) високих помислів, ідеалів (неминаючих цінностей, значення яких вічне − любов, віра, надія, мудрість). (Існує вираз: “Народився під щасливою зіркою” Девіз “Асі азрега!" або “Асі азіга!"- означає “До ідеалу" та “До зірок".
В класичній геральдиці християнських народів зображалася скрізь, повсюди і завжди, коли потрібно було зобразити саме зірку.
Шестипроменева зірка (плоскісного вигляду, з суцільним полем, тобто “залита" золотом, зрідка − сріблом) називається в фаховій літературі Віфліємською зіркою. Саме її розміщали на всіх відомих нам творах художники середньовіччя та епохи Відродження. Особливо часто вона присутня на парсунах, присвячених народженню Ісуса Христа в Віфліємі, коли до нього прийшли з поклоном волхви. Як символ, що не має специфічного політичного чи національного змісту, саме шестикутна зірка у ХVI-ХІХ століттях особливо широко застосовується в якості символа об'єднуючого. Чимало країн світу включили до державних гербів саме золоту 6-променеву зірку.
Півмісяць − емблема інтернаціональна. У вітчизняній емблематиці (у всіх слов'янських християнських народів) зазвичай прийнято півмісяць зображати поруч із шести або дванадцятипроменевими зірками на куполах храмів у підніжжі Хреста. Символ має своєрідне трактування: “Осяяний храм (і люди в ньому) Хрестом Спасителя, а веде їх у вічний світ добра і миру золотий човен − Місяць під зіркою, що засяяла людству в день народження Божого Сина.
Гербовий щит обрамлено обабіч вінком. Його утворює пшеничне колосся та бурякова гичка, а у підніжжі три коренеплоди цукрового буряка. Символіка вінка − ознака почесті, давній символ нагороди,емблема безсмертя, відповідно, величі. Вінок з пшениці та цукрових буряків символізує та підкреслює аграрний статус району, культивування в ньому цих двох основних видів сільгоспкультур. Вінок перевито синьо-жовтою стрічкою — у відповідності до кольорів Державного Прапора України.
Ритуальна таріль − вінчає в горі вінок і на ній зображено старовинний календар наших пращурів. Символіка тарілі, що є художньою копією знахідок з спадщини славетної Черняхівської культури (III-II тисячоліття до н.е.), передає графічно відомості щодо високорозвинутої культури праслов'ян, наших пращурів.
Календар Черняхівської культури − тісно пов'язаний з давньою історією району, адже саме тут знаходиться досліджений археологами Черняхівський могильник, який і дав назву самій археологічній культурі. Календар підкреслює давні землеробські традиції на теренах району, безперервний та міцний зв'язок в часі − від давнього населення Київщини − до сьогодення.